У статті висвітлено головні причини загострення словацького національного питання в ЧССР напередодні «Празької весни» 1968 року.
Зокрема акцентується увага на політиці «зближення» народів, асиметричній моделі в чесько-словацьких державно-правових відносинах та
низькому рівні економічного розвитку словацьких земель.
Ідея «зближення» чехів і словаків у поєднанні з волюнтаристськими
тенденціями в ідеології та політичній практиці соціалістичної країни
поступово стала наближуватись до своєрідного, комуністичного трактування політичного «чехословакізму» з міжвоєнного часу. У рамках
політики «зближення» народів у Чехословаччині в 1960-х роках відбувався процес централізації усіх установ та інституцій, які ще зберігали в Словаччині формальну незалежність. Ініціатива ліквідації останніх
залишків словацького самоврядування йшла особисто від президента
А. Новотного та вела до подальшого наростання протиріч у чесько-словацьких відносинах.
У 1967 р. у полі зору керівництва КПС, крім національного, перебували й соціально-економічні питання. Це було зумовлено тим, що
структурна перебудова економіки Словаччини, яка передбачала економічне та соціальне вирівнювання словацьких земель з чеськими областями
держави у другій половині 1960-х років, так і не принесла очікуваних
результатів. Автори статті доходять висновку, що словацьке національне питання у 1967 р. прискорило формування реформаторського крила в
комуністичній партії, представники якого відкрито виступили проти
політики А.Новотного, проголосили курс на демократизацію суспільства
та анонсували врегулювання чесько-словацьких державно-правових відносин шляхом перебудови ЧССР на федеративних засадах.
Комуністи-реформатори на чолі з О. Дубчеком визнали, що рівноправності чехів і словаків у Чехословаччині шкодила асиметрія державного устрою. Відтак у «Програмі дій КПЧ» вони виступили за
розбудову федеративного устрою, який вважали найкращою державно-правовою формою співіснування рівноправних народів у одній соціалістичній державі.
The article sheds the light on the key reasons for the aggravation of the
Slovak national issue in ČSSR on the eve of the Prague Spring 1968.
Particularly, a great attention is paid to the policy of “approaching” of the
peoples, the asymmetric model in Czech-Slovak state and legal relations, the
low level of economic development of the Slovak lands.
The idea of “convergence” of the Czechs and the Slovaks, combined with
the voluntarist tendencies in the ideology and political practice of the socialist
country, gradually began to approach a peculiar, communist interpretation of
the political “Czechoslovakism” from the interwar period. In the framework of
the policy of “convergence” of peoples in Czechoslovakia in the 1960s, there
was a process of centralizing all institutions that still retained formal
independence in Slovakia. The initiative to eliminate the last remnants of
Slovak self-government came personally from President A. Novotny and led to
the complication of Czech-Slovak relations in the state.
In 1967, in the field of view of the leadership of the Communist Party of
Slovak Republic, in addition to the national, there were also socio-economic
issues. This was due to the fact that the restructuring of the Slovak economy,
which envisaged the economic and social equalization of the Slovak lands with
the Czech regions of the country in the second half of the 1960’s, did not bring
the expected results.
Slovak national issue in 1967 was stressed. This fact accelerated the
formation of the reformation wing in the ruling communist`s party. Its
representatives were strongly against the policy of А. Novotný. Therefore, the
course on the democratization of the society was declared. The regulation of
the Czech-Slovak state and legal relations by means of reformation of the
country on the federal basis was announced.
Communist reformers, led by O. Dubchek, recognized that the equality of
Czechs and Slovaks had damaged by the asymmetry of the state system. Thus,
the “Program of Action of the Communist Party of Czechoslovak Republic”
advocated the development of a federal system, which was considered the best
state legal form of coexistence of equal peoples in one socialist state.
