У статті розглядаються теоретико-методологічні аспекти взаємодії історії і правознавства під кутом зору актуальних потреб переформатування правосвідомості. Акцентується епістемологічний потенціал раціонального синтезу філософії історії та філософії права у
процесі осмислення історико-культурної специфіки демократичних
перетворень. Аналізується досвід застосування логічного та історичного
методів у порівняльному правознавстві та перспективи його використання під час дослідження історичних процесів. Визначаються особливості внутрішнього зв’язку та взаємовпливу ідей верховенства права і
соціальної справедливості. Звертається увага на історико-методологічний потенціал рекомендацій авторитетних європейських інституцій, підкреслюється важливість зазначеного сегменту європейського досвіду за нинішніх умов активізації міждисциплінарних досліджень у
царині гуманітаристики, плюралізації теоретико-методологічних засад
історіописання, зростання інтересу до питань еволюції вітчизняного гранднаративу та проблеми стилю мислення.
The article deals with theoretical and methodological aspects of interaction
between Ukraine and EU in the context of actual needs to transform
legal consciousness. Epistemological potential of rational synthesis of Philosophy
of History and philosophy of Law in the process of conceiving historical
and cultural peculiarities of democratic reforms is accentuated here. A specific
character of experience to apply logic and historical methods in comparative
Jurisprudence and perspectives of its implementation in the course of studying
historical processes are being analysed. Peculiarities of inward connections
and interactions of the ideas of priority of Law and social justice are also
specified. Special attention is paid here to logical and ethical aspects of Law
work, historical and methodological potential of experience. Nowadays, when
we observe livening up of interdisciplinary studies in the sphere of the
Humanities with the accent on pluralization of theoretical and methodological
basis of historical writing as well as growing interest to the questions of
evolution of national historical grand narrative and the style of thinking, the
importance of a given methodological segment is gradually increasing.
