Метою статті є аналіз історіографічного доробку українських дослідників з
історії радянської податкової політики в початковий період її формування. Методологічну
основу становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. При розв’язанні
поставлених завдань використані загальнонаукові і спеціальні методи: історіографічного
аналізу та синтезу розвитку знань, узагальнення, кількісний, історико-порівняльний, хронологічний,
ретроспективний. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі стану
вивчення історії формування та початкового періоду функціонування радянської податкової
системи. З’ясовано концептуальні підходи і прийоми, що використовувалися вітчизняними
й зарубіжними фахівцями з метою наукової реконструкції цієї актуальної для нинішньої
практики проблеми. Висновки. Аналіз історіографічного доробку сучасних українських
істориків засвідчив, що було зроблено чимало для вивчення теми. По-новому осмисливши
загальнодоступні джерела та залучивши до наукового обігу маловідомі або раніше закриті архівні
матеріали, як вітчизняні, так і зарубіжні, дослідники запропонували нове бачення спроб
радянського керівництва покращити економічні показники шляхом трансформацій і перерозподілу
фінансових потоків у республіках, зокрема й в УСРР. Зроблено суттєві корекції
змісту термінологічно-понятійного апарату, пов’язаного з податковою системою. Водночас
констатується факт наявності в історіографії механічного ототожнення понять та явищ
«податкова політика» й «податкова система», присутність класового підходу, підкреслена
необхідність усебічних узагальнюючих праць, які розглядали б тему у широкому контексті
сучасних економічних трансформацій.
The purpose of the article is to analyze the historiographic work of Ukrainian scientists
on the history of Soviet tax policy in the initial period of its formation. The methodological
basis of the research are principles of historicism, objectivity and systematicity. While solving the
tasks, general scientific and special research historiographical analysis and synthesis of knowledge
development, generalization, quantitative, historical-comparative, chronological, retrospective
methods were used. The scientific novelty of the work is a comprehensive analysis of the
state of study of the history of the formation and initial period of operation of the Soviet tax
system. Conceptual approaches and techniques used by domestic and foreign specialists for the
purpose of scientific reconstruction of this problem, relevant for current practice, have been
clarified. Conclusions. The analysis of the historiographic work of modern Ukrainian historians
has shown that this topic was widely studied. By reinterpreting publicly available sources and
bringing into scientific circulation little-known or previously unavailable archival materials, both
domestic and foreign, the researchers offered a new vision of the Soviet leadership’s attempts to
improve economic indicators through transformations and redistribution of financial flows in
the Soviet republics, in particular in UkrSSR. Authors have made significant corrections to the
content of terminological and conceptual apparatus related to the tax system. At the same time,
the fact of mechanical equation of the concepts and phenomena of “tax policy” and “tax system”
in historiography, a presence of a class approach, a need for comprehensive generalizing works,
which would reinterpret the topic in the broad context of modern economic transformations, is
emphasized.
