У статті запропоновано авторську лінгвоімагологічну
рецепцію постаті Агатангела Кримського в документальних
медіапродуктах «Кримський фоліант» (2013), «Агатангел
Кримський. Пишемо історію» (2018), «Агатангел Кримський.
Із спогадів про щирого друга» (2021). В обраних до аналізу
стрічках фіксуємо цілеспрямовані спроби спроєктувати імідж
Агатангела Кримського на ототожнення автообразу (образу свого) і гетерообразу (образу іншого). Усвідомлена
українськість Кримського як самовіддане служіння ідеям
справедливості особливо вияскравлюється на тлі його неукраїнського походження, що для творців медіапродуктів стає
потужним аксіологічним та ідеологічним інструментом.
The article proposes the author’s linguoimagological reception
of the figure of Ahatanhel Krymskyi in documentary media products
“Crimean tome” (2013), “Ahatanhel Krymskyi. Writing history”
(2018), “Ahatanhel Krymskyi. From memories of a true friend”
(2021).
The key concepts of linguoimagology – the self-image (the image
of «one’s own») and the hetero-image (the image of «others») – are
the basis of linguistic imagological interpretation of the text and
highlight the specifics of the linguistic picture of the human world.
In the researched media products we record purposeful attempts of
documentary authors to project the image of Ahatanhel Krymskyi
on the identification of self-image (image of one’s own) and heteroimage
(image of another). Note that in the gradual structure of the
heteroimage, in contrast to the traditional for Ukrainians fear and
caution in relation to «foreign», for a prominent scientist dominates
the segment of «other», interaction with which – new opportunities,
so Krymskyi always interested multicultural dialogue – scientific,
artistic, everyday. The creators of image media products use as a
powerful axiological and ideological tool the deliberately chosen
Ukrainocentrism of the genius orientalist against the background
of his non-Ukrainian origin. Linguoimagological reception of the
figure of Ahatanhel Krymskyi in documentaries reveals as yet
unexplored aspects of the worldview and scientific universalism of
the scientist, opens new perspectives for linguistic and scientific
studies.