Стаття присвячена лінгвостилістичному осмисленню
мовних знаків субкультури міста – підсистеми національної
культури, вербалізації специфіки життя людини в сучасному
урбаністичному просторі. Висвітлено вербальні реалізації образу місто в романах С. Жадана «Anarchy in the UKR» та «Біг
Мак»; виокремлено мовні знаки субкультури через фіксацію
лексичних і текстових складників: лексико-семантичних груп
назв інфраструктури, понять побутової культури, абстрактних понять та ін. Простежено творення мовних знаків субкультури міста у площині місто – час, історична пам’ять,
зокрема мовні знаки доби тоталітаризму. Досліджено мовні
знаки сучасного міста – назви страв, напоїв і продуктів харчування, одягу тощо, які втрачають етнографічні функції,
художньо відтворюють процеси глобалізації сучасного світу.
Висвітлено ідіостилістичні параметри авторського наративу у формуванні образу «місто», а саме психологічний напрям
розбудови образу, що перебуває у площині мандрівка – спогад –
особиста пам’ять. Акцентовано на мовній стратегії автора –
писати про те, що прожив/проживає (спогади, асоціації, осо-
биста ретроспектива), на належності автора до молодіжної
субкультури, яку засвідчують синтаксичні структури: невласне питальні речення, питання-зачин, зорієнтованість на діалогічність. Доведено, що в романах С. Жадана образ «місто» функціонує як лінгвокультурний і авторський феномен.
The article is dedicated to the linguostylistic study of the
language markers of city subculture – an under system of the
national culture and verbalization of the specifics of human life in
the modern urban space. The article highlights verbal realizations
of the city as an agent in Zhadan’s novels “Anarchy in UKR
and “Big Mak” – language markers of subculture, and it singles
out his lexical and textual components: lexical-semantic groups
of infrastructure names, notions of everyday culture, abstract
notions, etc. The article follows up the creation of language markers
of the city subculture in the space that is a city – time, historic
memory, such as language markers of the totalitarian era. Language
markers of the modern city are being explored – names of food and
drinks, groceries and clothes which are losing their ethnographic
function thus recreating an artistic view of globalization in the
modern world. The article points out idiostylistic parameters of
the author’s narrative in his forming of the depiction of the city,
namely the depiction’s psychological course in the space journey –
recalling – personal memories. The accent is made on the author’s
language strategy- writing about his present and past experiences
(memories, associations, personal retrospective), on the author
being a part of the youth subculture, syntactic structures, free
indirect form questions, questions-introdactions and his orientation
towards dialog style. The article proves that the city in Zhadan’s
novels functions as his linguocultural and signature feature.
