У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в
українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях у
низці лінгвогеографічних джерел. Виявлено, що проаналізовані лінгвогеографічні
праці умовно можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів.
У працях першої групи скартографовано дієслівні значення, напр., укр. діал. ʽвиють
(про вовків)ʼ, ʽмʼявкають (про котів)ʼ, ʽзустрітиʼ, укр. сх.-слц. ʽдієслова на позначення готувати розчину (на хліб і т. ін.)ʼ, ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ, ʽчесати волокно на
щітціʼ та закарп. дієслівну фразеологію — ʽлюдина (хвора, пʼяна чи у звичайному,
нормальному стані) спить так міцно, що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ. У працях
другої групи поряд з лексичними картами автори подають семантичні, напр., середн.
наддніпр .-степ. лаˈтати [тʼ], сх.поліс . кресати. Виділено лінгвогеографічну працю, в якій застосовано біхронне лексичне картографування дієслів східнополіського
говору. Встановлено, що в атласі, який присвячений спеціальному вивченню особливих зв’язків карпатоукраїнських говорів з говорами південнослов’янських мов, дієслівна
лексика представлена на лексичних, семантичних картах та картах поширення дієслів, які містять інформацію про наявність цього дієслова в населеному пункті. Виявлено лінгвогеографічне джерело, в якому репрезентовано традиційну
духовну культуру слов’ян та подано назви дій, пов’язані з міжособистісними контактами, різними почуттями й емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви
представлені на лексичних, семантичних, мотиваційних та номінативних дієслівних картах. Розглядаючи явище семантичного варіювання дієслова, П.Ю. Гриценко скартографував семантичну структуру діалектного дієслова на наддіалектному
рівні та на основі вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми тереˈбити + Object виділив семантичні субкомплекси. Окреслено перспективи подальшого
вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах.
Ukrainian dialectal verb lexicon and semantics are mapped near other dialectal
vocabulary at phonetic, morphological, lexical and syntactic levels in a number of
linguogeographical sources. The problem of presentation of verb lexicon and semantics is
demonstrated on the example of several linguogeographical works that can be divided into
two groups. Works of the first group provide information about lexical verb variation. In
these works the verb semes are mapped, e.g. Ukrainian dial. ʽhowl (about wolves)ʼ, ʽmeow
(about cats)ʼ, ʽto meetʼ, Ukrainian-Slovakian ʽverbs that indicate cooking of leaven (for
bread, etc.)ʼ, ʽto sow (hemp, flax)ʼ, ʽto comb the fiber on the brushʼ and Transcarpathian
verb phraseology — the seme ʽa person (sick, drunk or in a normal state) sleeps so hard that
nobody can wake him (e.g. спит, йак на глуха́н’у; спит, йак на глу́шу; спит’ глу́пно).
The second group consists of works that provide information about lexical and different
types realizations of verbs. Near other maps about lexical implementation of verb semes
the authors give semantic maps, e.g., maps Middle Dnieper and Steppe лаˈтати [тʼ],
Eastern Polissian кресати (that has meanings ʽto make fire with a flintʼ, ʽto make fire with
a silicon lighterʼ, ʽto beat stone against stoneʼ, ʽto cut down a branchʼ, ʽto fell the woodʼ,
ʽto hewʼ, ʽto cutʼ, ʽto go quicklyʼ, ʽto dance intensivelyʼ, ʽto sap with passionʼ, ʽto forge
a sapʼ, ʽto swearʼ). It is established that in the atlas, dedicated to the special study of links
between Carpatho-Ukrainian and Southern Slavic languages, verb lexicon is presented on
lexical, semantic maps and verb spreading maps that contain the information about verb
presence in the settlement. A linguogeographical source that represents Slavs’ traditional
spiritual culture and presents names of actions related to interpersonal contacts, different
feelings and emotions, marital relations, etc. is revealed. These names are presented on
lexical, semantic, motivational and nominative verb maps. Analyzing the phenomenon of
verb semantic variation, P.Yu. Gritsenko mapped the semantic structure of the dialectal
verb at the supra-dialectal level and on the basis of distinguishing separate semes from the
integral meaning of syntagma тереˈбити + Object he identified semantic subcomplexes.
The study outlines vistas of further research into Ukrainian dialectal verbs and their semantics.
