У статті, що є продовженням низки досліджень, присвячених індивідуально-авторській семантиці в художніх ідіолектах, аналізуються значення лексеми виднокруг, яка функціонує як ключове слово в тексті однойменного роману польського
письменника В. Мисливського. Подано характеристики ключових слів, усталені в
теоретичній літературі, серед яких найголовніша: ключові слова пов’язані з ідейно-тематичним змістом твору/творів, концептуальними думками автора, вербалізованими образно й дослівно. Проаналізовано відповідність лексеми виднокруг
ідіолекту В. Мисливського вказаним характеристикам. За лексикографічними джерелами зіставлено загальномовну структуру значень полісем widnokrąg i виднокруг,
horyzont і горизонт у польській та українській літературних мовах. На підставі
здійсненого контекстуального аналізу виявлено, що лексема виднокруг у художньому ідіолекті В. Мисливського функціонує в загальномовних значеннях: ‛місце позірного зіткнення неба із землею або морем’ та ‛частина земної поверхні, яку можна
бачити на відкритій місцевості’; актуалізується в давніх міфологічних значеннях
‛місце зіткнення цього й того світу’, ‛місце переходу в потойбіччя’; а також набуває
індивідуально-авторського значення ‛доля’, яке продукується шляхом метонімічного розширення усталеного в польській мові значення ‛оточення, середовище чогось
або чиєсь’, доповнюючись метафоричною трансцендентальною конотацією. Метонімічне звуження значень ‛оточення…’ та ‛простір…’ породжує у словосполучення
центр виднокругу семантику ‛мала батьківщина’. Митець, маючи своє бачення реалії (денотата), вносить зміни в усталене в загальномовній номінації «вирізнення і
применшення чи елімінування» його рис, кодуючи їх в індивідуальному значенні.
Тому дослідження індивідуально-авторської семантики ключових слів допомагає
також глибше пізнати художню картину світу автора. Зокрема, наше дослідження
висвітлює фрагменти картини світу, що зберігають давні уявлення міфологічної свідомості й давніх, але живих донині в Польщі, обрядодій поминання предків.
In the paper, which is a continuation of a number of studies on individual writer’s
semantics in idiolects, the author has analyzed the meaning of the concept widnokrąg
(the horizon), which functions as a keyword in the novel “Widnokrąg” written by Polish
writer W. Myśliwski. The definitions of keywords, established in the theoretical literature,
are emphasized, the most important of them is spotlighted: keywords are related to the
ideological and thematic content of the work/works, conceptual ideas of the author,
verbalized figuratively and literally. The word widnokrąg of Myśliwski’s idiolect in relation
to the specified determinants has been analyzed. Taking into account the lexicographic
sources, the common language structure of the meanings of the polynominals widnokrąg
and виднокруг and their synonyms horyzont and горизонт in Polish and Ukrainian
languages are compared. Taking into account the contextual analysis, it was found out that
the word widnokrąg in the W. Myśliwski’s idiolect functions in common terms: ‛place of
apparent collision of the sky with land or sea’ and ‛part of the earth’s surface that can be
seen in the open’; and is also actualized in ancient mythological meanings as ‛the place of
collision of this and that world’, ‛the place of transition to the after life’. In addition, the
keyword compared acquires the individual authorial meaning of ‛fate’. It is produced in
the text by metonymical extending of the figurative meaning ‛surroundings, environment
of something or someone’ established in Polish, supplemented by a metaphorical
transcendental connotation. The metonymic narrowing of the meanings of ‛environment’
and ‛space’ determines of the phrase the center of the horizon the semantics ‛native place’.
The writer, having his own vision, perception of reality denotation, makes changes in
the established category in the language “distinction and reduction or elimination” of
its features, encoding them in the individual sense. Therefore, the study of individual
author’s semantics of keywords also supports our better understanding of the author’s
world picture. In particular, our study highlights fragments of the narrator’s world picture,
which preserves the ancient ideas of mythological consciousness and ancient, but still
active in Poland the rites of commemoration of ancestors.
