Мета дослідження полягає в аналізуванні та систематизуванні питань, що стосуються фінансового забезпечення цегельного комплексу. У статті здійснена спроба проаналізувати, які саме
категорії працівників були задіяні на батуринському цегельному комплексі. Проаналізовано оплату
їхньої праці, забезпечення житлом та всім необхідним провіантом. Подані матеріали дадуть змогу більше дізнатися про функціонування батуринського цегельного комплексу та розширити знання
щодо загального розвитку гетьманської столиці Батурина в середині ХVІІІ ст.
Основним завданням публікації є аналізування та систематизація інформації щодо питання,
яке стосується повноцінного забезпечення цегельного комплексу працівниками, оплати їхньої праці,
забезпечення житлом та провіантом. Наукова новизна полягає у здійсненому комплексному аналізі та систематизації джерел з Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, зокрема ф. 51 «Генеральна військова канцелярія». Порушена тема є важливою для комплексного наукового дослідження економічного розвитку гетьманської столиці Батурина станом на середину
ХVІІІ ст. Під час підготовки публікації використано принципи: історизму, конкретності та
об’єктивності, системності, опори на історичні джерела, історіографічної традиції, порівняльно-історичні методи дослідження.
Висновки. Попри наявні наукові розвідки, на сьогодні залишається безліч нез’ясованих питань
щодо промислових підприємств Батурина часів гетьманування Кирила Розумовського, зокрема цегельних заводів. Наведені у статті відомості дають нам розуміння, що, задля повноцінного розвитку цегельного підприємства, в середині ХVІІІ ст. потрібно було залучати значну кількість різнопрофільних працівників. Питаннями забезпечення всіх цих робітників оплатою праці, житлом та
провіантом займалася Генеральна військова канцелярія, а безпосередній контроль здійснював батуринський сотник Дмитро Стожок. На підставі документальних свідчень, які будуть наведені у
статті, можна зробити висновки, що на батуринській цегельні в середині ХVІІІ ст. працювали
вільнонаймані робітники з конкурентною оплатою праці. Окрім того, у статті наведені прізвища
деяких працівників цегельного комплексу, що може стати корисною інформацією дослідникам демографії Батурина. Насамкінець варто зазначити, що окреслені у статті питання лише проливають світло на безліч нез’ясованих питань, які стосуються діяльності цегельного комплексу. Подальше дослідження теми допоможе пізнати економічний розвиток Батурина в середині ХVІІІ ст.,
тож ця тематика потребує подальших наукових досліджень.
The purpose of the study is to analyze and systematize issues related to the financial support of the
brick complex. The article attempts to analyze which categories of workers were involved in the Baturyn
brick complex. The payment of their labor, housing and all necessary provisions are analyzed. The presented
materials will allow to learn more about the functioning of the Baturyn brick complex and expand
knowledge about the general development of the Hetmanʼs capital Baturyn in the middle of the XVIII c.
The main objective of the publication is to analyze and systematize information on the issue of full provision
of the brick complex with workers, payment of their labor, provision of housing and provisions. The
scientific novelty lies in the comprehensive analysis and systematization of sources from the Central State
Historical Archives of Ukraine, Kyiv, in particular F. 51 «General Military Chancellery». The raised topic
is important for a comprehensive scientific study of the economic development of the Hetmanʼs capital Baturyn
as of the middle of the eighteenth century. In preparing the publication, the author used the principles
of historicism, specificity and objectivity, systematicity, reliance on historical sources, historiographical
tradition, comparative historical research methods.
Conclusions: Despite the available scientific research, today there are many unresolved issues regarding
the industrial enterprises of Baturyn during the reign of Hetman Kyrylo Razumovsky, in particular
brick factories. The information given in the article gives us an understanding that for the full development
of the brick enterprise in the middle of the 18th c. it was necessary to attract a significant number of diverse
workers. The General Military Chancellery was responsible for providing all these workers with wages,
housing and provisions, and the direct control was carried out by the Baturyn centurion Dmytro Stozhko.
On the basis of documentary evidence, which will be presented in the article, it will be possible to conclude
that in the middle of the 18th c. the Baturyn brickyard employed free-lance workers with competitive wages.
In addition, the article gives the names of some workers of the brick complex, which may be useful information
for researchers of Baturyn demography. Finally, we need to say that the issues outlined in the article
shed light on many unresolved issues related to the activities of the brick complex. Further study of this
topic will provide an opportunity to understand the economic development of Baturyn in the middle of the
18th c., so this topic requires further research.
