У статті наведено невідомі та напівзабуті
факти, які стосуються топографії та картографії руїн Ольвії та її околиць у ХVIII — на початку
XX ст. Зокрема зроблено аналіз планів міста та некрополя Сто Могил 1809—1860-х рр. і доведено, що
один з них виконав А. П. Чирков у 1863 р. Особлива
увага приділена топографії польовій фортифікації
Ольвії римського часу, основна проблема якої полягає в тому, що земляні вали з ровами досі не виявлені і не досліджені. На підставі низки фактів та польових спостережень запропонований маршрут
початку дороги з Ольвії на захід (до Тіри та інших
міст), який пролягав через Кам’янку (Анчекрак). У
додатках републіковані нариси про містечко Іллінське і власне Ольвію, написані під час мандрівок
до них І. І. Кедріна у 1850 р. та А. О. Скальковського 1861 р.
The paper is devoted to the publication and analysis
of the literary and cartographic sources of the late
18th — early 20th centuries in some way or another related
to the ruins of Olbio and its outskirts. Some of
them are dated back to so-called «pre-Russian period»
of the study of this unique complex of archaeological
sites, in particular the plan of the French military topographer
A. Zh. de Lafitt-Clave in 1784 where any
settlements is not marked directly in the Olbio region.
Further is the «Russian Old Believers episode» of the
history of Ilyinske-Parutine village recorded by Count
A. S. Uvarov in 1848. The author paid the main attention
to several problems and aspects of the history of
mapping the Olbio settlement and the Sto Mohyl (One
hundred kurgans) tract which was began around 1810
by I. S. Borislavsky. Particular attention in the paper
was paid to the plans of P. I. Köppen 1819, and it is
also specified that the author of one of the best plans
of Olbio (1863) was A. P. Chirkov. The result of these
researches is the «List of basic plans and maps of Olbio
and its environs in the 1810s — 1860s» (Appendix
1). In the final part of the paper the sources of the
late 19th—20th centuries which were the basis of S.B.
Buyskikh’s reconstruction of the defense line of Olbian
limes were analyzed in detail. The main problem with
these constructions is that earthen embankments with
moats have not yet been identified or explored. Based
on a number of facts and field observations, the route of
the road from Olbio to the west (to Tyras and other cities),
which passed through Kamеnka (Anchekrak), is
proposed by the author. It is clear that this assumption
needs to be tested in the field using modern devices
(GPS navigator, georadar and drone). In addition, the
author republished the essays by I. I. Kedrin «Small
town Illinskoe» 1850 (Appendix 2) and A. A. Skalkovsky
about his trip to Olbio in 1861 (Appendix 3).
