Although the Aurignacian to Gravettian «transition»
represents a considerable cultural change, this issue still
lacks an explanatory consensus and needs further researches.
Data is quite unequal throughout Europe, as
exemplified by the middle Prut and Dniestr area, which
have remained little investigated so far, despite the presence
of different sites related to Late Aurignacian and
Early Gravettian. Some of these sites consist of secure
sequences with high-resolution climatic context and
abundant archaeology, such as Molodova V (Ukraine) or
Mitoc-Malu Galben (Romania). Rich in lithic artefacts,
these collections have rarely been examined else than
typologically. In order to highlight this phenomenon in
the concerned area, we have studied and confronted the
bladelet production patterns from Mitoc-Malu Galben’s
Late Aurignacian to Molodova V’s Early Gravettian. Preliminary
results emphasize the technological individuality
of both technocomplexes, but further investigations on
materials and contextual data are necessary to confirm
any population dynamics model.
Метою цього дослідження, що проведене
в межах вивчення переходу від оріньяку до
гравету, є висвітлення і зіставлення способів
виробництва вкладенів в обох культурах в
басейнах Середнього Прута і Дністра. З цієї
точки зору розглянуто два пізньооріньякські
ансамблі з Міток-Малу Гальбен (Румунія) й
аналогічні матеріали зі стоянки Молодова V
(Україна). Попередні результати вивчення матеріалів
з Міток-Малу Гальбен демонструють
стабільність і безперервність виробництва від
рівня «Оріньяк I» до «III», що було спрямоване
на природно вигнуті заготовки, виготовлені з
подібних за формою поверхонь. Попри можливі
незначні розбіжності, це ж стосується і рівня
«Оріньяк III Supérieur», який зафіксований
гірше. У Молодова V культурні горизонти 10
і 9 належать до іншого узгодженого шаблону,
коли ядра формуються і використовуються
для отримання більш прямих заготовок з паралельними
сторонами. Ці технологічні особливості
підтверджують незалежний розвиток
місцевого гравету порівняно з оріньяком. Хоча
численні радіовуглецеві дати, отримані з обох
стоянок, свідчать про їхню одночасність, це
дещо суперечить технологічним даним. Відтак
не слід залишати осторонь «класичну» модель
наступності. Для підтвердження будь-якої моделі
динаміки популяції необхідне повторне
дослідження контекстних даних включно з
прив’язкою матеріалів до дат.