We present here a synthesis about activities of Palaeolithic
human populations from the North Ukraine
during the first part of the Upper Pleniglacial (around
26000—20000 BP), particularly linked to mammals.
Перша частина верхнього пленігляціалу (близько
26000—20000 р. т.) Характеризується погіршенням
погодних умов, яке досягло свого піку під час останнього
льодовикового максимуму. На Східноєвропейській
рівнині на більшості її територій переважала
перігляціальна степова тундра з максимальним
розширенням льодовикового покриву на півночі та
вічною мерзлотою. Різні види тварин повинні були
пристосуватися до цього середовища, також як людські
групи. Недавні роботи, здійснені в Україні,
дозволяють краще зрозуміти спосіб життя палеолітичних
груп людей, особливо їх господарські моделі,
поселенські стратегії та техніко-культурну специфіку.
Ми базували своє дослідження на основних стоянках:
Дорошівці III, Галич 1, Клюси, Кормань, Молодова
V, Оболоння, Оселівка, Пушкарі 1 та Погон
(Пушкарі 8). Ці стоянки дуже важливі для кращого
розуміння людського розповсюдження на всій Східноєвропейській
рівнині. Тут ми особливо зосереджуємось
на зооархеологічних залишках, які дозволили
краще визначити тафономічні умови, діяльність
людини, сезонність, а також стосунки між людьми
та іншими тваринами. Основними видами тварин,
які присутні на археологічних стоянках є мамонт,
північний олень, кінь, лисиця та вовк, які мають
важливе значення для засвоєння території людьми
та продовольчих ресурсів. Більше того, особливості
поведінки тварин для їх добування-експлуатації
кочовими мисливцями-збирачами дозволяє висвітлити
потенційні стратегії поведінки людини. Вони
демонструють постійну окупацію територій людьми
в будь-який сезон, з постійною організованою діяльністю,
інноваціями та різноманітною поведінкою.
Цей період відповідає змінам між середнім граветом
та пізнім граветом, а потім початку епігравету. Кінець
останнього льодовикового максимуму знаменує
зникнення людських популяцій пізнього граверу
між 19—16000 р. т. та хіатус до 16000 р. т.