This article analyses the glass beads discovered in
the Sarmatian cemeteries from south-western Romania.
Beads are the most numerous objects identified among
grave goods (over 14000 specimens), being present in
43 cemeteries dated between the 2nd—4th century AD.
Typologically, we identified 9 main types of monochrome
beads and 8 polychrome (each with variations
and different colours). Most often, beads were sewn onto
apparel, being highly important for discussions concerning
the fashion of the time, trading relations and
Roman-Barbarian contacts.
У цій роботі проаналізовано скляні намистини,
виявлені на могильниках сарматської культури з
Південно-Західної Румунії, особливо Фоень-Чiмітірул
Ортодокс (округ Тіміш), Джармата-Сіт 10 (округ
Тіміш) та Хунедоара Тiмiшане (округ Арад). Намистини
— найчисленніші предмети, виявлені серед
поховального начиння (понад 14000 екземплярів),
присутні на 43 могильниках, що датуються між ІІ та
IV ст. н. е. Проте їх кількість відрізняється від одного
могильника до іншого залежно від особливостей
кожної ділянки, відстані від лімесу, кількості римського
імпорту в похованнях, ресурсів, доступних відповідним
громадам, хронологічного періоду, до якого
належить поховання / могильник або кількість
жіночих могил на кожному могильнику.
Типологічно виокремлено 9 основних типів монохромних
скляних намистин та 8 типів поліхромних
скляних намистин (кожен із варіаціями, різними
кольорами та формами). Дослідники намистини,
виявлених в європейському Барбарикумі, використовують
класифікацію, запропоновану М. Темпельманн-
Мончиньською (для центральної та північно-
європейської Барварикума) та Е. М. Алексєєвою
(для античного Причорномор’я). На жаль, у нашому
випадку ці типології не можуть бути прийнятими,
оскільки намистини, виявлені в сарматських похованнях
Великої угорської рівнини (і, очевидно, сьогоднішньої
західної Румунії), є типологічно відмінними
від тих, що знайдені в центрі, на півночі та
сході Європи. Крім того, тут відомі майстерні з виготовлення
та розповсюдження намистин (наприклад,
Тібіскум у південно-східній частині Римської Дакії).
Тому ми склали власну типологію, адаптовану до
археологічних реалій району.
Найчастіше намистини пришивали до одягу (такий
спосіб зафіксовано на більшій частині Великої
Угорської рівнини після Маркоманських війн).
Зазначимо, що намистини були дуже важливими
предметами сукні в жіночому костюмі. Вони не мали
лише естетичної цінності, але також відзначали статус
жінок у суспільстві, як підлітків, так і дорослих.
Крім того, могили з численними намистинами містили
також численне начиння, що надало важливі
ознаки для ідентифікації сарматської жіночої еліти
з району на південь від річки Нижній Муреш. Таким
чином, намистини надзвичайно важливі для
досліджень тогочасної моди, торгових відносин та
римсько-варварських контактів та зв’язків.
