Метою дослідження є створення періодизації розвитку маєткової культури на території
України, що входила до складу Російської імперії у XVIII – на початку ХХ ст. Методологія.
Використано як загальнонаукові, так і спеціальнонаукові методи, зокрема історіографічного
аналізу та хронологічний. Наукова новизна. Вперше проаналізовано періодизаційні схеми розвитку
маєткової культури, які було створено за радянських часів, запропоновано власний варіант
такої періодизації. Висновки. У радянські часи періодизації розвитку маєткової культури на території
України не було приділено значної уваги. Відомі лише дві: Д.Щербаківського (1924 р.) та
архітектора В.Козюліна (1955 р.), яка стосується вивчення особливостей композиційних рішень
палацово-маєткових комплексів Лівобережної України. Сучасні дослідники здебільшого аналізують
маєтки як культурний феномен та мало звертають увагу на періодизацію розвитку маєткової
культури, тому існує нагальна потреба ще раз розглянути цю проблему. Наприкінці XVIII ст.
маєток став осередком розвитку української провінційної культури, на їх основі здійснювалося
вираження та задоволення духовних, освітніх потреб як вищого суспільного прошарку, так і
селянства, а також відбувалося поєднання професійних та народних форм і взаємозв’язок різних
видів мистецтв. Завдяки цьому маєткове мистецтво зазнало найбільшого розквіту в першій
половині ХІХ ст. У другій половині ХІХ ст. відбувалася трансформація маєткової культури,
коли старі «дворянські гнізда» отримували нових власників – буржуазію і творчу інтеліґенцію,
формувалися нові характерні риси маєткової культури. Після приходу до влади більшовиків маєткова
культура як явище зникла. Доцільно виділити три етапи її розвитку в межах підросійської
України: 1) період маєтків-економій (до кінця XVIII ст.); 2) період «дворянських» маєтків як
осередків мистецтва (кінець XVIII ст. – перша половина ХІХ ст.); 3) період маєтків у власності
буржуазії та інтеліґенції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
The aim of the article is to make a periodization of the manor estate culture
development on Ukrainian territory which was a part of the Russian Empire in the 18th – at
the beginning of the 20th c. Methodology. The authors use both general scientific methods and
special scientific methods such as method of historiographical analysis and chronological method.
A scientific novelty of the article is consisted in the fact that this is the first attempt to analyze
the periodical schemes of the manor estate culture development which were made at the Soviet
times and the authors propose their own solution of this problem. Conclusion. At the Soviet
time serious attention to the periodization of the manor estate culture was not paid. Only two
periodization schemes made by Soviet scholars exist: D.Shcherbakivskyi’s scheme (1924), and the
architect V.Koziulin (1955). But he focused only on features of the composite design of manor
estate complexes of Left-bank Ukraine. Modern researchers analyze manor estates as a cultural
phenomenon and do not pay enough attention to the periodization of its development. That’s
why it is important to examine this problem again. At the end of the 18th century manor estate
became a center of Ukrainian provincial culture where both an elite and peasantry expressed and
satisfied their spiritual and educational needs. As well a synthesis of different forms of folk and
professional art took place there. Because of this the manor estate art reached a summit in the
first half of the 19th c. In the second half of the 19th c. manor estate culture was transforming
and new features were forming when old “noble nests” received new owners from bourgeoisie
and the intellectuals. In the Soviet time developed of manor estate culture stopped completely.
That’s why the manor estate culture development on Ukrainian territory which was a part of the
Russian Empire might be divided into three periods: 1) the period of manor estates as husbandry
enterprises (before the end of the 18th c.); 2) the period of noble estates as art centers (the end of
the 18th – the first half of the 19th сc.); 3) the period of estates owned by bourgeoisie and the
intellectuals (the second half of the 19th – the beginning of the 20th сc.).
