Виявляється, що стереотипно середньовічні теми можуть актуалізовуватися в секуляризованому суспільстві XXI ст. під впливом сильних подразників, як-от війна (може, тому й з’являються
підстави ідентифікувати стан сучасності як постсекулярний). Тепер особливо загострилося прагнення релігійного світовідчуття, яке може давати опору в хиткому сьогодні, тому важливо розуміти, як наша культура і зокрема література реагувала на подібні запити приблизно тисячу років тому, в яких формах відображене покаяння – одна з фундаментальних категорій християнства – в
наших найраніших творах. Отож мета дослідження полягає у спробі простежити специфіку
богословської концепції покаяння та окреслити її роль у духовному житті, спрямованому до святості. Назва статті, принаймні друга її частина, перегукується із працею «Перші українські проповідники і їх твори» отця-доктора Ярослава Левицького, отже, дослідження спирається на тексти Луки Жидяти, Теодосія Печерського, Клима Смолятича, але передусім на творчість митрополита Іларіона і Кирила Турівського. Попри те, що діяльність Іларіона треба датувати приблизно
на 100 років раніше, ніж Кирила, в дужках зазначена антихронологічна послідовність, а вмотивованість такого авторського задуму, сподіваюся, висвітлиться в процесі розгортання дослідження.
Кореляція «покаяння – святість» у найдавніших українських джерелах вперше стала предметом
спеціальних студій, а міждисциплінарний підхід з виразними богословськими акцентами і глибокими зануреннями підтверджує наукову новизну дослідження. Висновки. У творах перших українських проповідників представлені різні грані теми покаяння – однієї з фундаментальних у християнському світогляді. Якщо в молитвах Кирила Турівського покаянні мотиви наскрізні та з яскравим
акцентом на особі грішника, його пошуках Бога і спасіння, то згідно з текстом митрополита Іларіона на дорозі святості більша роль відводиться Божій Благодаті, яку людина, зокрема князь Володимир, здатна прийняти й активно співдіяти, а повчання «О казняхъ Божіихъ», яке вважали плодом праці Теодосія Печерського, презентує сприйняття покарання як складової у послідовності
«покаяння – святість». Отже, концепт покаяння – складне надважливе поняття християнської
(але не лише) культури, осмислене в оригінальних літературних формах і жанрах десять століть тому і не втрачає актуальності сьогодні.
It turns out that stereotypical medieval themes can be actual in the secularized society of the XXI c.
under the influence of strong stimuli, such as war (that is why there are reasons to identify the state of modernity
as post-secular). Now we especially feel the desire for a religious worldview, which can provide
support in the unstable world today, so it is interesting to understand how our culture and, in particular, literature
responded to similar requests about a thousand years ago, in what forms repentance – one of the
fundamental categories of Christianity – is reflected in our earliest works. Therefore, the goal of the research
is to trace the specifics of the theological concept of repentance and outline its role in the spiritual
life aimed at holiness. The title of this article, at least its second part, resonates with the work «The First
Ukrainian Preachers and Their Works» by father-doctor Yaroslav Levytskyi. The research is based on the
texts of Luka Zhydiata, Teodosii Pecherskyi, and Klym Smoliatych and primarily on the works of Metropolitan
Ilarion and Kyrylo Turivskyi. Even though Ilarionʼs activity should be dated approximately 100 years
earlier than Kyryloʼs, an anti-chronological sequence is in parentheses, and the motivation of such an
authorʼs idea will, I hope, become logical as the research unfolds. The correlation of «repentance – holiness
» in the oldest Ukrainian sources became the subject of special studies for the first time, and the interdisciplinary
approach with distinct theological accents and deep dives confirms the scientific novelty of
the study. Conclusions. The works of the first Ukrainian preachers present various aspects of the theme of
repentance – one of the fundamental themes in the Christian worldview. In the prayers of Kyrylo Turivskyi,
penitential motives are pervasive: with a bright emphasis on the person of the sinner and his search for
God and salvation. Instead, according to the text of Metropolitan Ilarion, a larger role is attributed to
Godʼs Grace on the path to holiness, which a person, in particular Prince Volodymyr, can perceive and
actively cooperate. The teaching On Godʼs Executioner, considered the fruit of the work of Theodosius Pecherskyi,
represents the perception of punishment as a component in the sequence «repentance – holiness».
So, the concept of repentance is complex and essential in Christian (but not only) culture, understood in
original literary forms and genres ten centuries ago and does not lose its relevance today.
