Стаття продовжує наукові пошуки автора щодо організації усипальні Кирилівської церкви Києва та її ктиторської проблематики. Використано стратегію дослідження пам’ятки від її власних джерел із розглядом і аналізом суперечливих непрямих свідчень літописів. Переглядаючи попередню аргументацію, автор доходить думки про можливість створення великим київським князем Всеволодом Ольговичем єдиного києво-канівського некрополя для своєї родини. На підставі результатів
моделювання із залученням літописних відомостей визначено коло осіб із князівської родини Святославичів, для яких були організовані аркосолії в усипальнях київської Кирилівської та канівської Георгіївської церков. Одержана інформація наштовхує на сміливу думку про тотожність невідомої за посвятою церкви літописного Симеонова монастиря й Кирилівського храму. Здійснений аналіз
зображальних джерел київського храму схиляє автора до такого бачення.
The article continues the author’s scientific research in the field of arrangement of the burial vault at
the St. Cyryl’s Church in Kyiv and its ktitor’s issues. The strategy of researching the monument from its
own sources with consideration and analysis of contradictory indirect evidence of the chronicles was used.
Reviewing the previous arguments, the author comes to the conclusion that the Grand Prince of Kyiv Vsevolod
Olhovych created an unified Kyiv-Kaniv necropolis for his family. Basing on the results of modeling
with the use of the data of the chronicles, a scope of people from the princely family of Svyatoslavyches
was determined, for whom arkosols were arranged in the burial vaults at the Kyiv St. Cyril’s and Kaniv
St. George’s Churches. The data obtained leads to the bold assumption about the identity of the church of
the Simeon Monastery and the Church of St. Cyril, in terms of their dedication. The analysis of descriptive
(pictorial) sources of the Kyiv church leads to such a vision of the author. The publication aims to critically
examine some of the obtained (unexpected) results of the research among the widest possible scope of medievalists.