У статті аналізуються соціально-економічні чинники, що зумовлювали
світоглядні та ментальні відмінності між українцями та росіянами. Так, українці завжди тяжіли до європейської соціально-економічної моделі суспільного життя, де держава в першу чергу виконувала організаторську функцію щодо
своїх громадян, котрі в своїй переважній більшості були великими чи маленькими власниками. Тому у випадку війни їм не потрібно було розповідати про якісь “вищі ідеали”, за які не шкода віддати життя, адже вони воювали
передусім за свій бізнес, котрий забезпечував їм і їхнім сім’ям гідний рівень
життя. Тобто в свідомості українців матеріальне і духовне були тісно
пов’язаними між собою речами, неможливими одне без одного.
У росіян же держава виконувала функцію примусу і придушення невдоволення. Переважна більшість населення не мала від неї ніякої матеріальної
користі, а тому для ведення своїх безкінечних загарбницьких війн влада в Росії
була змушена утримувати величезну армію попів, котрі штовхали своїх співвітчизників на забій, брешучи їм, що матеріальне є гріховним, а головне в житті — це якийсь містичний обов’язок перед імператором. Тобто у свідомості росіян, навпаки, матеріальне і духовне були протиставленими поняттями. І саме на базі цих різних світоглядів, після того як формально українці та
росіяни стали жити в одній державі, між ними почали виникати конфлікти,
котрі особливо посилювалися під час часи війн, особливо таких масштабних і
кривавих, як Перша світова. Вона спричинила світоглядний розкол між росіянами та українцями, який згодом переріс у відкриту війну між ними. Остання в свою чергу спровокувала розкол у більшовицькій партії, наслідки якого в майбутньому й доконали СРСР, чим сповна скористалися українці, відновивши та укріпивши незалежну Українську державу, в якій під час нової війни з Росією
почав втілюватися в життя європейський принцип, коли люди воюють із
ворогом не за пустопорожні ідеї, а за таку державу, яка забезпечує їм ведення
свого бізнесу, що гарантує їм і їхнім родинам гідний рівень життя. І саме ця
відмінність, на наш погляд, повинна раз і назавжди розірвати колишні ментальні й історичні зв’язки українців з Росією і стати основою для справжньої української національної ідентичності, побудованої на цивілізованих засадах,
котрі увібрали б у себе все краще з досвіду успішних західних держав.
The article analyzes the socio-economic factors that led to worldview and mental
differences between Ukrainians and Russians. Thus, Ukrainians have always
gravitated towards the European socio-economic model of public life, where the state
primarily performed an organizational function and the citizens in the vast majority
were large or small owners. Therefore, in the case of war, it was not necessary to tell
Ukrainians about some “higher ideals” for which they should give their lives.
Because they fought primarily for their business, which provided for them and their
families a decent standard of living. Thus, in the minds of Ukrainians, the material
and the spiritual were closely related things that could not exist without each other.
In Russia, the state performed the function of coercion and suppression of
discontent. The vast majority of the population did not benefit from it at all. Therefore,
in order to wage their endless aggressive wars, the authorities in Russia were forced
to keep a huge army of priests who sent their compatriots to slaughter. They lied them
that the material was sinful, and that the main thing in the life was some mystical duty
to the emperor. That is, in the minds of Russians, on the contrary, material and
spiritual were opposed concepts. And after Ukrainians and Russians formally began
to live in one state, it was on the basis of these different worldviews, that conflicts
began to arise between them, especially intensifying during the wars. The First World
War, which was particularly large-scale and bloody, caused an ideological split
between Russians and Ukrainians, which later escalated into an open war between
them. The Russian-Ukrainian war, for its part, provoked a split in the Bolshevik Party,
the consequences of which in the future destroyed the USSR. Ukrainians took full
advantage of this, restoring and strengthening in the year 1991 the independent
Ukrainian state. In this state, during the new war with Russia, the European principle
began to be realized, when people fight the enemy not for empty ideas, but for the state
where they have their own business and decent standard of living. And it is this
difference, in our opinion, that should once and for all break the former mental and
historical ties of Ukrainians with Russia and become the basis for a true Ukrainian
national identity, built on civilized principles which would absorb the best experience
of successful Western states.
