У сучасних вітчизняних дослідженнях з історичної урбаністики важливу
роль відіграють его-документи, зокрема мемуари, в яких описано життєдіяльність міських поселень. Їхня цінність полягає у можливості побачити місто та його повсякдення у той чи інший період очима окремої особи —
мешканця або мандрівника. Одним із небагатьох джерел особового походження
для вивчення розвитку Катеринослава наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. є
спогади архівіста, археографа і краєзнавця Володимира Дмитровича Машукова,
видані в 1910 р. Незважаючи на те, що цими мемуарами доволі часто послуговуються науковці, вони потребують ретельного аналізу щодо потенційних
можливостей як інформаційного ресурсу. Метою представленої статті є студіювання спогадів В. Машукова у джерелознавчому контексті, з акцентуванням уваги на питаннях формування садово-паркового простору міста.
Установлено, що особливістю мемуарів В. Машукова є значне цитування у
власній розповіді уривків зі спогадів та творів інших осіб. Такий прийом автор
використав навмисно, щоб показати читачеві Катеринослав в історичній ретроспективі.
Виявлено, що відомості про зелені зони рекреації містяться у двох із
п'ятнадцяти розділів — “Сади міста Катеринослава” та “Глава додаткова”.
Найдокладніше описано найдавніші Міський і Потьомкінський сади/парки, а
також Яковлєвський сквер. Зокрема висвітлено обставини заснування садів і
зміни власників, спроби благоустрою території, наведено статистичні дані про
кількість і видове різноманіття зелених насаджень. Також із тексту можна
з'ясувати ставлення містян до парків — якому місцю відпочинку віддавали
перевагу, які фактори впливали на їхній вибір та які дозвіллєві практики
реалізовували. Сукупно це дає змогу сформувати загальне уявлення про трансформації садово-паркового простору Катеринослава від останньої третини XVIII ст. до 1910 р.
Ego-documents, in particular memoirs describing the life of urban settlements,
play an important role in the current domestic research on urban history. Their value
is the ability to see the city and its everyday life in a given period through individual's
eyes — resident or traveler. Memoirs of archivist, archeographer and local historian
V. Mashukov, published in 1910, there are one of the few sources of personal origin to
study the development of Katerynoslav in the late nineteenth — early twentieth
century. Although scientists often use these memoirs, they need careful analysis of
potential opportunities as an information resource. The purpose of this article is to
study the V. Mashukov's memoirs in the context of source studies, focusing on the
formation of garden and park space of the city.
It was established that the peculiarity of V. Mashukov's memoirs is a significant
citation in his own story of excerpts from the memoirs and publications of others. The
author deliberately used this method to show the reader Katerynoslav in historical
retrospect.
Revealed that information about green recreation areas is contained in two of the
fifteen sections — “Gardens of Katerynoslav” and “Additional Chapter”. The oldest
City and Potemkin gardens / parks, as well as Yakovlevsky minipark are described in
detail. In particular, highlighted the circumstances of the establishment of gardens
and change of owners, attempts to improve the territory, statistics on the number and
types of diversity of greenery. Also from the text, it is possible to find out the attitude
of the townsfolk to parks — which place of rest they preferred, which factors
influenced their choice and which leisure practices they implemented. This allows us
to form a general idea of the transformation of the garden and park space of
Katerynoslav from the last third of the XVIII century until 1910.
