Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що події 2013–2014 рр. в Україні спричинили глобальні зміни в сучасній (пост-біполярній) системі міжнародних відносин. У контексті загострення відносин між Російською Федерацією та країнами Заходу (зокрема Європейського Союзу) цікавою є ситуація в Республіці Болгарії (РБ) – країні, яка в період біполярного світу була одним
із найвідданіших сателітів СРСР. Механізми гібридної війни, які застосовує Росія проти українського суспільства, можуть бути достатньо ефективними в країнах, де існують історично сформовані тісні контакти з Росією в політичній, економічній та соціокультурній сферах. Метою статті є вивчення впливу «перезавантаження» відносин між РФ та ЄС на болгарський політикум
та суспільні настрої. Методи дослідження представлені історико-генетичним (для вивчення генези російського впливу в Болгарії після падіння лівототалітарного режиму Т. Живкова), історико-системним (для узагальнення та систематизації контексту російського впливу в Болгарії на базі різноманітних факторів) та теорією реалізму в системі міжнародних відносин (яка значною мірою пояснює причини налагоджених двосторонніх відносин між РБ та РФ). Висновки. Специфіка
російського впливу на Болгарію в посттоталітарний період ґрунтується перш за все на прагматизмі, а не політичних поглядах представників болгарської політичної та ділової еліти. Русофільскі симпатії в населення сформовані також під впливом політики пам’яті, згідно з якою Росія є історичним союзником Болгарії ще від ХІХ ст. Однак у глобальному геополітичному контексті європейські та євроатлантичні цінності є основою траєкторії розвитку РБ. Порушення Росією норм
міжнародного права щодо України викликало осуд більшої частини болгарського політикуму (за незначними винятками) та більшості громадян, і уряд країни солідаризувався із партнерами ЄС стосовно застосування санкцій проти РФ. Значний відсоток лояльності представників політичної, ділової еліти та болгарських громадян у цілому до Росії зумовлений прагматизмом та позитивним
позиціонуванням російської культури в болгарських ЗМІ, а не симпатіями до авторитарної моделі
розвитку путінської РФ.
The relevance of the publication is that the events of 2013–2014 in Ukraine caused global changes in
the modern (post-bipolar) system of international relations. In the context of the aggravation of relations
between the Russian Federation and Western countries (including the European Union) it is interesting the
situation in the Republic of Bulgaria (RB) – a country that during the bipolar world was one of the most loyal
satellites of the USSR. The mechanisms of hybrid warfare used by Russia against Ukrainian society can
be quite effective in countries where there are historically close contacts with Russia in the political, economic
and socio-cultural spheres. The aim of the article is to study the impact of the «reset» of relations
between Russia and the EU on Bulgarian politics and public sentiment. Research methods are represented
by the historical-genetic method (to study the genesis of Russian influence in Bulgaria after the fall of the
left-wing totalitarian regime of T. Zhivkov), historical-system (to generalize and systematize the context of
Russian influence in Bulgaria based on various factors) and the theory of realism in international relations
(which largely explains the reasons for the established bilateral relations between Bulgaria and Russia).
Conclusions. The specificity of Russia’s influence on Bulgaria in the post-totalitarian period is based primarily
on pragmatism, rather than the political views of the Bulgarian political and business elite. Russophile
sympathy for the population is also formed under the influence of the policy of memory, according to
which Russia has been a historical ally of Bulgaria since the nineteenth century. However, in the global
geopolitical context of European and Euro-Atlantic values is the basis of the vector of development of Bulgaria.
