У літературознавчому дискурсі бракує уваги до богословських аспектів творів, що постали
на початку руського християнства, а отже, транслювали норми віровчення, визначали траєкторії
українського богомислення і впливали на подальше письменство. Метою статті стало висвітлення деяких нюансів христологічної тематики, що відображена, експліцитно чи імпліцитно, у «Слові
про Закон і Благодать» митрополита Іларіона. Методологія дослідження виростала з потреби
міждисциплінарного підходу, що поєднує теологічні та філологічні студії, відтак текст першого
руського митрополита прочитано в герменевтичному ключі й зіставлено з поглядом ex corde Ecclesiae;
інтертекстуальний метод та зіставний аналіз згодився для пошуку джерел богословської
думки, порівняння інтекстів та інтерпретації змістових конотацій у кінцевому тексті. Наукова
новизна представленої розвідки вбачається у спробі виокремити христологічні мотиви в «Слові
про Закон і Благодать», простежити впливи Антіохійської богословської школи на Іларіонове розуміння особи Ісуса Христа, проаналізувати способи монтажу христологічних епізодів у текст проповіді й з’ясувати їхнє навантаження у цілісній риторичній стратегії. Висновки. Історико-богословський екскурс у становлення христології підтверджує складність вчення про Ісуса Христа, а
заразом – архиважливість цього вчення для Церкви, особливо для нових спільнот, які тільки входили до неї. У «Слові про Закон і Благодать», найбільше в першій його частині – проповіді, христологічна тема, посідаючи центральне місце, вибудовує «хребет» твору, організовує його. Сутність Ісуса Месії Іларіон розкриває зокрема через кореляцію прототип / тип – Ісаак / Ісус, образність
Сонця, а також боголюдські Христові діяння.
Literary discourse does not pay enough attention to the theological aspects of works rooted in early
Christianity of Rus, which translated the norms of doctrine, determined the trajectories of our medieval
theology and influenced successive writing. The purpose of the publication is to highlight some nuances of
Christological themes, which are reflected, explicitly or implicitly, in the «Sermon on Law and Grace» by
Metropolitan Ilarion. The research methodology grew out of the need for an interdisciplinary approach
that combines theological and philological studies, so the text of the first Russian metropolitan was read in
a hermeneutical way and compared with the view ex Corde Ecclesiae; intertextual method and comparative
analysis agreed to find sources of theological thought, compare contexts and interpret semantic connotations
in the final text. The scientific novelty of the presented investigation is in the attempt to single out
Christological motives in the «Sermon on Law and Grace», to trace the influence of the Antiochian Theological
School on Ilarion’s understanding of the person of Jesus Christ, to analyze ways of inlay Christological
episodes in the text of the sermon and to discern their load in a holistic rhetorical strategy. Conclusions.
The historical and theological digression into the formation of Christology confirms the complexity of
the doctrine of Jesus Christ and, at the same time, its archival importance for the Church, especially for the
new communities that are just became a part of it. In the «Sermon on Law and Grace», mainly in its first
part – sermon, Christological theme, occupying a central place, builds the «backbone» of the work, organizes
it. Ilarion reveals the essence of Jesus the Messiah in particular through the correlation of the prototype
/ type – Isaac / Jesus, the imagery of the Sun, as well as the divine-human deeds of Christ.
