У статті на основі архівних матеріалів представлено спогади українського етнографа, мистецтвознавця, дослідниці української, кримськотатарської, казахської та киргизької етнографії
Є.Ю. Спаської про відкриття нового аудиторного комплексу Московських вищих жіночих курсів
ім. В.І. Герьє, наведені свідчення з історії створення та функціонування цього вищого навчального
закладу, його організаційної структури. Публікація дозволяє відтворити загальну атмосферу в вищих навчальних закладах поч. ХХ ст., скласти уявлення про становлення та розвиток вищої жіночої освіти в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст., зростання ролі жінок у громадському й суспільному житті. Методологія дослідження ґрунтується на загальних принципах науковості та історизму з використанням біографічного та просопографічного методів. Наукова новизна. В публікації на основі
архівних джерел вперше представлено унікальні свідчення про відкриття нового аудиторного комплексу Московських вищих жіночих курсів імені В.І. Герьє. Відзначено громадську і благочинну роботу Є.Ю. Спаської в складі органів студентського самоврядування, простежено її роль у підготовці відкриття нового аудиторного комплексу. Означено активну громадську та суспільно-політичну позицію Є.Ю. Спаської. Висновки. Представлений мемуарний матеріал дозволяє установити дату відкриття нового аудиторного корпусу Московських вищих жіночих курсів ім. В.І. Герьє
на Дівочому полі в Москві – 5 жовтня 1913 р. В тексті підтверджується розпочата з юних років
активна громадська діяльність Є.Ю. Спаської (постійний член та голова «Довідкового бюро», голова «Каси взаємодопомоги» та багатьох інших громадських організацій на курсах). Документ дозволяє простежити ставлення до Ленського розстрілу тогочасної інтелігенції – розуміння та ідейна підтримка протестуючих (хоч і прихована), необхідності вирішення гострих соціально-економічних і суспільних проблем та несправедливості. В тексті наведені свідчення про зародження жіночого руху у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. за право на освіту, активне включення жінок в економічне та суспільно-політичне життя держави, нові можливості для їх самореалізації та працевлаштування.
On the basis of archival materials, the article presents the memoirs of E.Yu. Spasskaya about the
opening of a new classroom complex of the V.I. Gerʼe Moscow Higher Courses for Women, evidence of the
history of the creation and functioning of a higher educational institution, its organizational structure. The
publication makes it possible to reproduce the general atmosphere in higher educational institutions at the
beginning of the twentieth century, to form an idea of the formation and development of higher education
for women in the late XIX – early XX c., and the increasing role of women in public and social life. The research
methodology is based on the general principles of scientific and historicism using biographical and
prosopographic methods. Scientific novelty. The publication, based on archival sources, presents for the
first time unique evidence of the opening of a new classroom complex at the V.I. Gerʼe Moscow Higher
Courses for Women. The public and charitable work of E.Yu. Spasskaya in the structure of student selfgovernment
bodies is noted, her role in the preparation of the opening of a new classroom complex of the
Moscow Higher Womenʼs Courses named after V.I. Gerʼe is traced. The active public and socio-political
position of E.Yu. Spasskaya is presented. Conclusions. The presented memoir material about the opening
of a new classroom building of the V.I. Gerye Moscow Higher Womenʼs Courses allows us to set the date
for the opening of the new classroom building of the V.I. Gerye Moscow Higher Womenʼs Courses on Devichye
Pole in Moscow – 5 of October, 1913. The text confirms the active social activities of E.Yu. Spasskoy,
which began from a young age (permanent member and chairman of the Information Bureau, head of
the Mutual Assistance Fund and many other public organizations at the courses). The document allows us
to trace the attitude towards the Lena execution of the then intelligentsia – understanding and ideological
support of the protesters (albeit hidden), the need to address acute socio-economic and social problems
and injustice. The text provides evidence of the birth of the womenʼs movement in the sec. half of XIX –
early XX c. for the right to education, active inclusion of women in the economic and socio-political life of
the state, new opportunities for their self-realization and employment.
