Вступ. Інноваційна діяльність в аграрній сфері має галузеві особливості, оскільки можливими є негативні наслідки впровадження окремих інновацій, які повинні оцінюватися за ступенем небезпеки в економічній, соціальній та екологічній сферах.
Проблематика. Передбачити та розрахувати ймовірні наслідки впровадження інновацій у сільському господарстві складно через відсутність стандарту (протоколу) оцінки інноваційних ризиків. Отже,
вдосконалення методичних підходів оцінки ефективності впровадження інновацій у галузях аграрного
виробництва залишається актуальним. Крім того, потребують подальшого удосконалення методи аналізу ефективності впровадження інновацій, які узагальнюють позитивні та негативні наслідки у різних
аспектах сільськогосподарської діяльності.
Мета. Розробка концепції комплексної оцінки ефективності впровадження технологічних інновацій в
аграрному секторі. Матеріали й методи. Абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, монографічний, експертних оцінок. Для аналізу ефективності інновацій запропоновано систему індикаторів, які формувалися з урахуванням прийомів декомпозиції, аналізу та синтезу. Під час відбору показників до системи індикаторів було застосовано контент-аналіз наукової літератури.
Результати. Запропоновано концепцію комплексної оцінки доцільності впровадження окремих технологічних інновацій за інтегральним показником ефективності інновацій, яка враховує можливий вплив
інновацій на технологічні, економічні, соціальні та екологічні характеристики різних галузей сільського
господарства. Застосування розробленої методики забезпечує можливість прийняття рішення щодо доцільності запровадження певної інновації.
Висновки. Розроблений підхід забезпечує комплексність оцінки, простоту розрахунків, економію часу,
мінімізацію суб’єктивності оцінок експертів порівняно з аналогічними методиками аналізу ефективності інновацій.
Introduction. The innovation activity in the agrarian sector has its specific features, insofar as implementation of some innovations
may cause the negative consequences in the economic, social, and environment spheres, therefore, they shall be
assessed by a degree of danger.
Problem Statement. It is difficult to predict and to measure the possible consequences of innovation, since there is no
standard (procedure) for assessing innovation risks in agriculture. Therefore, the improvement of methodology for assessing
the effectiveness of implementing innovations in the agrarian sectors remains important. In addition, methods for analysis of
efficiency of innovation implementation, which summarize the positive and negative consequences in different aspects of
agricultural activity, need to be further improved.
Purpose. To develop a concept of the comprehensive assessment of the effectiveness of implementation of technological
innovation in the agricultural sector.
Materials and Methods. Abstract, logical, comparative analysis, monographic method, expert assessments. To analyze the
effectiveness of innovations, the system of indicators has been proposed. It has been formed using the methods of decomposition,
analysis and synthesis. While selecting indicators, a content-analysis of scholarly research literature has been applied.
Results. A concept for the comprehensive assessment of expediency of implementation of technological innovations
based on integral indicator of efficiency of innovations has been proposed. It takes into account possible influence of innovation
on the technologic, economic, and environment characteristics of different agricultural sectors. Its application enables
making decision on expediency of implementation of a certain kind of innovation.
Conclusions. This approach provides comprehensive assessment, simplicity of calculations, saving of time, and minimization
of subjectivity of expert evaluation.
