Образ людожера як архетипальне уособлення інфернального у французькій літературі ХХ століття

Abstract

На матеріалі трьох творів видатних авторів франкомовної літератури ХХ століття („Вільшаний король” Мішеля Турньє, „Регіт Людожера” П’єра Пежю та „Смерть Людожера” Жана Рея) простежується функціонування архетипного образу Людожера як національно-культурного уособлення інфернального, характерне для французької літературної традиції загалом і для сучасної прози філософського спрямування зокрема. Французький літературний образ інфернального аналізується в контексті архетипних образів демонізму, притаманних літературам інших народів.

На материале трех произведений выдающихся авторов франкоязычной литературы ХХ столетия („Лесной царь” Мишеля Турнье, „Хохот Людоеда” Пьера Пежю и „Смерть Людоеда” Жана Рэя) прослеживается использование архетипного образа Людоеда как национально-культурного воплощения инфернального, характерное для французской литературной традиции и, в частности, для современной прозы философского направления. Французский литературный образ инфернального анализируется в контексте архетипных образов демонизма, присущих литературам других народов.

Using the material of the novels of three famous francophone authors of the XX century („Le Roi des Aulnes” by Michel Tournier, „Le rire de l’ogre” by Pierre Péju and „La mort de l’ogre” by Jean Ray) the article inquires into the problem of using of the Ogre’s character as the inferno symbol typical for French national tradition and for the contemporary philosophical prose in particular. The article analyses French inferno symbol comparing to the archetypical characters of other national literatures.