Стаття присвячена проблемі інтермедіальних зв’язків у літературі
в аспекті художнього перекладу. Зокрема, здійснено аналіз вияву музикальності в україномовних перекладах поетичного твору П. Верлена
«Il pleure dans mon coeur…». Утілення музикальності елегії П. Верлена в
перекладах розглянуто у двох аспектах: зіставлення фонічної організації
твору-оригіналу і перекладів; порівняння мелодики й мелодії оригіналу і
перекладів. Результати дослідження переконують, що інтермедіальні
явища в українських версіях знаходять утілення у своєрідних мелодійних
малюнках, які, зберігаючи звукову й настроєву канву оригіналу, свідчать
про оригінальність перекладацької рецепції мотивів твору П. Верлена.
The paper deals with the problem of intermedial connections in literature and focuses on
literary translation. The main point is the interaction of verbal and sound images in a poetic
work. The researcher analyzes the manifestation of musicality in Ukrainian translations of
P. Verlaine’s poem “Il pleure dans mon coeur…” The translations by M. Dry-Khmara (“In
the heart both tears and pain…”), B. Ten (“My heart is crying…”), M. Orest (“Crying in my
soul…”), M. Rylskyi (“So quietly the heart cries…”), M. Lukash (“Crying is bursting out of
heart…”), H. Kochur (“The heart is full of tears…”), M. Tereshchenko (“Singing without
words”), I. Svitlychnyi (“The heart is whimpering and crying…”), and A. Sodomora (“There
are tears in the soul, tears…”).
The embodiment of musicality in the translations of P. Verlaine’s poem has been considered
in two aspects. These are the comparison of the phonetic organization of the original
work and translations, and comparison of melodics and melody of the original and translations.
The results of the study show that intermediate phenomena in the literary work can be
translated. Such phonic means as alliteration, assonance, equiphony, sound anaphora, sound
circle, used by Ukrainian translators, make it possible to adequately render the sound abundance
of P. Verlaine’s poetry. The phonic instrumentation in Ukrainian translations of “Il
pleure dans mon coeur…” conveys the melody of Verlaine’s poem and creates sound images
that help to reveal the general meaning of the work. The melodics of P. Verlaine’s poetry is
reproduced in Ukrainian translations through rhythmic and intonational features while the
melody of the original is based on the immanent sound properties of the text. In Ukrainian
translations, it is embodied in peculiar melodic images, which, preserving the sound and
mood of the original, testify to the original rethinking of the poetic motives performed by
translators.
