Мета дослідження – висвітлити особливий феномен повоєнного Львова,
що полягав у взаємодії міста й села в межах міського простору. Сільські та міські
практики справляли серйозний вплив на щоденне життя, змінювали харчування та
етнічний колорит міста. Використано загальнонаукові методи – причинно-наслідковий,
порівняльний, системного аналізу та ін. Наукова новизна. Уперше висвітлено діяльність
сільськогосподарських підприємств, які активно використовували угіддя в межах
міста. Окремим аспектом проаналізовано продукцію місцевих харчових підприємств,
визначено її популярність серед населення та встановлено рівень забезпечення містян
продуктами. Акцентовано увагу на методах збереження продовольства за умов відсутності
холодильного обладнання. Доведено, що аграрні експерименти в місті не були правилом,
а радше винятком, зумовленим повоєнною розрухою. У результаті співпраці «міста» й
«села» у Львові витворилося двояке соціальне середовище, зі своєрідними впливами
на повоєнне місто. Висновки. У перші роки по війні традиційне господарство Львова
співіснувало в одному просторі зі сільськими практиками, які проявлялися в культивуванні
сільськогосподарських артілей (колгоспів), підсобних та індивідуальних господарств.
Система зайнятості у сільському господарстві корелювала з партійною політикою
репрезентації класовості в усіх сферах міського життя. Підсобні господарства, артілі та
відгодівельні комплекси, організовані в умовах харчового дефіциту як один з елементів
повоєнного виживання, були нетиповим явищем повоєнного міста. Попри невеликі
обсяги львівського аграрного сектору його внесок у загальноміську фінансову систему
був відчутним. Серед місцевої харчової продукції, виготовленої на базі сировини
міських господарств, особливою популярністю користувалися варені ковбаси. Молочні
товари займали незначний відсоток серед загального обсягу споживання молока в місті.
Розводячи худобу, вирощуючи овочі та фрукти, львів’яни не лише забезпечували собі
додатковий раціон, але й формували своєрідне соціальне середовище повоєнного Львова,
яке відрізнялося від типових урбанізаційних процесів інших міст.
The purpose of the study is to shed light on the interesting phenomenon of post-war
Lviv in 1940s and 1950s, which is interaction between the city and the village within the Lviv city
space. Rural and urban practices that coexisted in one area of post-war Lviv had a serious impact
on the daily life of the city, changed its cuisine and ethnic color. The author uses general scientific
methods – causal, comparative and systematic approaches and other. Scientific novelty. For the
first time, the activities of agricultural enterprises that actively used the land within the city are
covered. A separate aspect, being analyzed, is the production of local food enterprises and their
popularity among the citizens. The author also determined the level of providing the population
with food. The article demonstrates the methods of preserving food in the time of the absence
of refrigeration equipment. It has been proved that agrarian experiments in the city were rather
exceptional and caused by post-war disturbances. As a result of the cooperation between the city
and the village, a twofold social environment was conducted in Lviv, with peculiar impact on the
post-war city. Conclusions. In the first post-war years, the traditional farms of post-war Lviv
coexisted with rural practices that were expressed in the cultivation of agricultural units, utility
and individual farms. The employment system in agriculture correlated well with the party’s policy
of class representation in all spheres of urban life. Ancillary farms, agricultural unions and feeding
complexes, organized under conditions of food shortage as one of the elements of post-war survival
were not typical phenomena of the post-war city. The author states that despite the small size
of Lviv agricultural sector, its contribution to the city-wide financial system was more tangible.
Only one collective farm named May, 1, gave the city large profits, not to mention less successful
unions and farms. An important aspect of its operations was the provision of raw materials for local
meat-packing plants and dairies, thus creating a closed cycle of food supply in Lviv. The supplies
of Lviv dairies were a small part of the total milk consumption in the city. At the same time, by
raising animals and growing vegetables and fruits, Lviv citizens not only provided themselves with
an additional cuisines, but also formed a kind of social environment of post-war Lviv that differed
from the typical urbanization processes of other cities.
