Розглядається комплекс ранніх галицьких звісток Київського літопису ХІІ ст.
Мета статті полягає у встановленні їх походження та ймовірних шляхів проникнення до
літописного зводу. Методологічну основу дослідження визначає універсальний принцип
історизму з притаманними йому методами герменевтичних процедур і контент-аналізу
мовного коду літописних текстів. Наукова новизна. Висунуто гіпотезу про походження
галицьких письмових свідчень 1144–1158 рр. Київського літопису зі складеної в Галичі
наприкінці 1150‑х рр. підбірки текстів, умовно названої «меморандумом Ярослава
Осмомисла». Висновки. Спонукою до створення серії розрізнених пам’ятних записів
були домагання галицького князя покласти край претензіям свого двоюрідного брата Івана
Ростиславича (Берладника) на належну йому частку володінь у Галицькій землі. Заручившись
підтримкою впливових руських і польських князів та угорського короля Ярослав відправив
до Києва 1159 р. свого посланця Ізбіґнева Івачевича з метою домогтися екстрадиції Івана
Берладника. Ця місія вимагала від нього укладення серії задокументованих свідоцтв для
підтвердження власницьких прав Ярослава Володимировича на утримувані ним галицькі
волості. Усним їх обрамленням мали стати свідчення послів, делеґованих до участі в
київському трибуналі поважними володарями. Хоча ретельно підготовлена Ярославом
Осмомислом акція провалилася, представлене його посланцем у Києві «досьє» не було,
як уявляється, приречене на безвісність. Ним скористався укладач Київського літопису,
ущільнивши його у серію галицьких звісток на хронологічному проміжку 1144–1158 рр.
Контекстуалізовані серед інших повістевих сюжетів літописного твору, вони не демонструють
слідів імпровізаційної словесної техніки, притаманної природі «усних джерел».
The article considers a set of early Halych notes of the Kyiv Chronicle of the 12th
century. Aim of the work is to establish their origin and probable ways of penetration into the
chronicle. The methodological principle of the study is determined by the universal principle of
historicism with its inherent methods of hermeneutic procedures and the content of the analysis
of the language code of chronicle texts. Scientific novelty. The hypothesis about the origin of
the Halychian written evidence of 1144–1158 of the Kyiv Chronicle from the one compiled in
Halych in the late 50s of the 12th century is put forward. A selection of texts, tentatively named
by the author of the memorandum of Yaroslav Osmomysl. Conclusions. The impetus for the
creation of a series of scattered memoirs was the claim of the Halych prince to put an end to the
claims of his cousin Ivan Rostyslavych (Berladnyk) to his share of possessions in the Halych land.
Enlisting the support of influential Rus and Polish princes and the Hungarian king, Yaroslav
sent his envoy Izbignev Ivachevych to Kyiv in 1159 in order to obtain the extradition of Ivan
Berladnyk. This mission required him to draw up a series of documented certificates to confirm
Yaroslav Volodymyrovych’s property rights to the Halych parishes he held. Their oral framing was
to be the testimony of the ambassadors delegated to participate in the Kyiv tribunal. Although
the action carefully prepared by Yaroslav Osmomysl failed ingloriously, the “dossier” submitted
by his envoy in Kyiv did not appear to be doomed to obscurity. It was used by the compiler of
the Kyiv Chronicle, consolidating it into a series of Halych notes from the chronological period
1144–1158. Contextualized among other narrative plots of the chronicle, they do not show traces
of improvisational verbal technique inherent in the nature of “oral sources”.
