Мета статті – охарактеризувати непрості взаємини влад України та Московії в
галузі торгівлі у середині XVII ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму й детермінізму. Автор застосував як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу,
аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання
джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна. Уперше
порушуються питання наявності всеросійського єдиного ринку й долучення до нього українського національного ринку, на підставі тогочасних першоджерел спростовується чимало тверджень істориків-попередників про нібито «дружні» та навіть «братерські» стосунки
в торговому обороті обох країн. Висновки. Вихід у перші роки Національної революції
XVII ст. зі складу Речі Посполитої значної частини українських земель значно обмежив
зовнішню торгівлю в напрямку Західної Європи, спонукав до активізації її в бік північного
сусіда, а також східних держав. На цьому етапі економічного розвитку гетьманові Б.Хмельницькому вдалося зберегти певну самостійність і порівняно демократичний характер товарообміну із закордонням, спрямувавши свою політику на вигідні взаємини з іноземними неґоціантами, зокрема Росії, Польщі, Литви, Греції, частково Кримського ханства й Туреччини.
The purpose of the paper is to characterize the difficult relations between the
authorities of Ukraine and Muscovy in the field of trade in the middle of the 17th century.
The research methodology is based on the principles of historicism and determinism.
The author used both general scientific (system analysis, synthesis, analogy, abstraction,
generalization) and special-historical (critical work with sources, comparability, problemchronological)
methods. Scientific novelty. For the first time, the question of the existence of
an all-Russian single market and the inclusion of the national market of Ukrainians is raised
based on contemporary sources. Conclusions. In the first years of the National revolution of
the 17th century, the withdrawal from the Polish-Lithuanian Commonwealth of a large part
of the Ukrainian lands significantly restricted the foreign trade of their inhabitants in the
direction of Western Europe, and encouraged it to intensify in the direction of the northern
neighbour and eastern states. At this stage of economic development, hetman B.Khmelnytskyi
managed to maintain some independence and relatively democratic nature of trade with foreign
countries, and to focus the policy on favourable relations with foreign merchants, including
Russian, Polish, Lithuanian, Greek, partly Turkish and the Crimean Khanate’s ones.
