The aim of the research is to study trade and economic cooperation between Ukraine and
the Republic of Belarus, the agreement and legal basis of bilateral cooperation, the dynamics of foreign
trade turnover, tendencies and forms of production cooperation in the context of modern challenges.
The methodology of work is a complex of scientific principles, general scientific and special historical
methods, as well as interdisciplinary and comprehensive approaches to the historical discourse of
modern Ukrainian-Belarusian trade and economic relations based on the integral use of sources on
this issue. The scientific novelty is stipulated by insufficient research of trade and economic aspects
of cooperation between Ukraine and the Republic of Belarus in the Ukrainian historiography at
the present stage, where, with few exceptions, there are almost no generalized papers on these issues.
The author’s view on the dynamics of cooperation between the two countries for the whole period
of 1991–2020 is shown, the peculiarities of bilateral cooperation after the presidential elections on
August 9, 2020 in Belarus, which led to deepening political crisis in the republic, have been clarified,
the prospects of given research have been determined. The conclusions. It has been proven that almost
thirty years of experience of cooperation between Ukraine and the Republic of Belarus in the new
geopolitical realities is the evidence of the importance of bilateral trade and economic cooperation based
on pragmatism and mutual interest, broad contacts at the level of the heads of the states, governmental
and non-governmental structures, diplomatic bodies as well agreement and legal basis. It has been
shown that owing to the industrial cooperation of the two states, the growth of the dynamics of
mutual trade turnover, the search for constructive solutions in interregional cooperation, the concerted
work of all structures coordinating Ukrainian-Belarusian relations, the accumulated institutional
and legal support, it became possible to preserve the accumulated potential in the interstate relations
ensuring the vector of bilateral opportunities in the context of integration and globalization processes
of the present time. At the same time, in connection with the ongoing political crisis in Belarus, the
format of bilateral relations has changed. Although economic cooperation continues, the challenges
affecting the mutual dialogue are inducing Kyiv to consider different options for the development of
bilateral cooperation; in the economic dimension, the search for opportunities to diversify and replace
the Belarusian products is taking place.
Мета дослідження полягає у вивченні торговельно-економічної співпраці між Україною та Республікою Білорусь, договірно-правової бази двосторонньої взаємодії, динаміки зовнішньоторговельного товарообігу, тенденцій і форм виробничої кооперації в контексті сучасних
викликів. Методологію праці становить комплекс наукових принципів, загальнонаукових і спеціально-історичних методів, а також міждисциплінарний та комплексний підходи до історичного
дискурсу сучасних українсько-білоруських торговельно-економічних відносин на основі цілісного
використання джерел з означеної проблеми. Наукова новизна зумовлена недостатнім дослідженням в українській історіографії торговельно-економічних аспектів співпраці України та Республіки Білорусь на сучасному етапі, де, за невеликими винятками, майже відсутні узагальнюючі
праці, присвячені вказаним питанням. Показано авторський погляд на динаміку співробітництва
двох країн за період 1991–2020 рр., з’ясовано особливості двосторонньої співпраці після президентських виборів 9 серпня 2020 р. в Білорусі, які призвели до поглиблення політичної кризи у
державі, визначено перспективи дослідження означеної проблематики. Висновки. Доведено, що
майже тридцятирічний досвід співробітництва України й Республіки Білорусь у нових геополітичних реаліях засвідчує важливість двосторонньої торговельно-економічної співпраці, що базувалася на прагматизмі та взаємній зацікавленості, широких контактах на рівні глав держав, урядових і неурядових структур, дипломатичних органів, а також вагомій договірно-правовій базі. Показано, що завдяки виробничій кооперації двох країн, зростанню динаміки обопільного товарообігу,
пошуку конструктивних рішень у міжреґіональній співпраці, злагодженій роботі всіх структур, які
координують українсько-білоруські відносини, інституційно-правовому забезпеченню вдавалося
зберегти нагромаджений потенціал у міждержавних взаєминах, забезпечувати вектор двосторон-
ніх можливостей у контексті інтеґраційних та ґлобалізаційних процесів. Водночас, у зв’язку з політичною кризою в Білорусі, яка нині триває, відбулася зміна формату двосторонніх відносин. Хоча
економічна співпраця продовжує зберігатися, проте виклики, що впливають на діалог, спонукають
Київ розглядати різні варіанти розвитку двостороннього співробітництва. В економічному вимірі
здійснюється пошук можливостей диверсифікації і заміщення білоруської продукції.
