Мета статті полягає у висвітленні та узагальненні культурницької і просвітницької діяльності православного духівництва й тісно пов’язаної з ним національної інтеліґенції Правобережної
України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., з’ясуванні їхньої ролі у збереженні та популяризації надбань української культури, стримуванні процесу російщення. Під час дослідження
здійснювалося комплексне використання методів порівняння, логічного аналізу, синтезу та узагальнення. Наукова новизна. У науковий обіг уведено маловідомі архівні джерела, які розкривають
діяльність православного духівництва спільно з представниками національної інтеліґенції в розбудові бібліотечної справи та поширенні українофільської літератури, а також провадження фольклорно-етнографічних студій. Аналізується співпраця представників духівництва
з діячами українського національного руху в питаннях організації фольклорно-етнографічних
експедицій, роботи бібліотек і давньосховищ. У висновках констатується, що важливим здобутком культурницької
діяльності національно свідомого православного духівництва за сприяння діячів українського руху
було створення церковною владою й церковно-історичними товариствами давньосховищ, становлення музейної справи. Упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. проводилася системна робота зі збирання, вивчення народних звичаїв і традиційних обрядів, заснування бібліотек, загалом розвитку бібліотечної справи. У Київській духовній академії та Подільській духовній семінарії діяли
таємні книгозбірні, в яких поширювалися видання народницького й соціалістичного спрямування,
твори Т.Шевченка, С.Руданського, інших українських
авторів. Діяльність патріотично налаштованих представників духівництва й інтеліґенції Правобережжя у цих та інших культурницько-освітніх
напрямах значною мірою впливала на розвиток національної культури.
The purpose of the article is to elucidate and generalize the cultural and educational
activity of the Orthodox clergy and national intelligentsia of the Right-Bank Ukraine in the second
half of the nineteenth – the early of the twentieth centuries, find out its role in the preservation
and popularization of the Ukrainian national cultural acquisitions, and restrain the process of
Russification. During the study, the complex use of the methods of comparison, logical analysis,
synthesis, and generalization were used. The scientific novelty consists in the fact that little
known archive sources that disclose the activity of the Orthodox clergy and national intelligentsia
in creating libraries and spreading the Ukrainian literature, as well as conducting folklore and
ethnographic studies by them were introduced in scientific circulation. The cooperation of the
clergy representatives with the political figures of the Ukrainian national movement in questions
dealing with the organization of folklore and ethnographic expeditions, work of libraries and
repositories of antiquities has been analyzed. It has been stated in the conclusions that creating
repositories of antiquities and developing museum studies by the church authorities and clerical
and historical associations were the important acquisition in cultural activity of the Orthodox
clergy and national intelligentsia. During the second half of the nineteenth – the early of the
twentieth centuries conducted systemic work to collect, study, and publish the Ukrainian customs
and traditional ceremonies, found and develop libraries as a whole. In Kyiv Theological Academy
and Podillia Theological Seminary, secret libraries functioned, in which narodniks (populist) and
socialist publications, the works by T.Shevchenko, S.Rudanskyi, and other Ukrainian authors were
spread. The activity of patriotic clergy representatives and national intelligentsia in these and other
cultural and educational fields affected considerably the development of the national culture.
