У статті з використанням понять лінгвістичної наратології розглядаються проблеми глибини фікціональності художніх текстів як одного зі специфічних виявів
інтертекстуальності й інтердискурсивності. Предметом дослідження став фрагмент
паратекстового походження — рецензія-передмова до збірки оповідань польського
письменника-фантаста Станіслава Лема «Doskonała prόżnia» («Абсолютна порожнеча»). Ці оповідання, своєю чергою, є рецензіями на неіснуючі книжки та виступи неіснуючих нобелівських лауреатів, оприлюднені неіснуючими видавництвами.
Постулюється наявність шести рівнів фікціональності аналізованого паратексту
стосовно його передтекстів.
Using the notions of linguistic narratology, the article presents the view on the
problems of the belles-lettres texts fictionality depths as one of specific ways of expressing
intertextuality and interdiscursiveness. The object of the research is the extract of
paratextual nature — a preface review of the Polish science fiction writer S. Lem’s short
story collection «Absolute emptiness». These short stories, in their turn, are the reviews
of non-existent books and of non-existent Nobel laureates’ speeches published by fictive
publishing houses. The article states the evidence of six levels of the analyzed paratext
fictionality with regard to its prior texts.