Анотація:
Рецензія на книгу: Шульгач В. П. Нариси з праслов’янської антропонімії.
К. : Б.в., 2017. – Ч.4. – 488 с.
Протягом останніх десятиліть слов’янська ономастика бурхливо розвивається в усіх основних напрямах мовознавства (див.: Słowiańska onomastyka. – Warszawa; Krakόw, 2001– 2002. – T. 1–2). Однак центральне місце з-поміж них займають історико-етимологічні студії (статті, монографії, словники, енциклопедії, довідники), що належать до золотого фонду лінгвістичної науки. Чільне місце в ньому, безумовно, належить працям відомого в слов’янському світі ономаста В. П. Шульгача, шість із яких (Праслов’янський гідронімний фонд : Фрагмент реконструкції. – К., 1998 і п’ять під назвою «Нариси з праслов’янської антропонімії».— К., 2008–2018. — Ч.1–5) із часу виходу у світ стали орієнтиром для історико-етимологічних досліджень давніх власних назв у слов’янських мовах.