У статті проаналізовано семантико-словотвірні тенденції віддієслівних іменників у мовній практиці і прескриптивних працях кінця ХІХ — початку ХХ ст. у контексті взаємодії різних функціональних різновидів літературної мови. Звернено увагу на динаміку семантичного перерозподілу в мові, зокрема розподібнення в процесі історичного розвитку словотвірних варіантів. На розширення чи звуження семантики слова впливають його стилістичні можливості, що є причиною розподілу в мові віддієслівних іменникових пар на пароніми, поняттєві синоніми і варіанти.
The article analyzes the semantic and word-formation tendencies of verbal nouns
in linguistic practice and prescriptive works of the end of the XIX and beginning of the
XX century. in the context of the interaction of various functional varieties of literary
language. Pay attention to the dynamics of semantic redistribution in the language, in
particular the phenomena of variability, synonymy, paronymy. Word-formationvariants in the process of historical development, as a rule, are classified; occasionally one of them disappears as excess. Extensions or narrowing of the
semantics of the word are influenced by its stylistic possibilities, which is the reason for
the distribution in verbally verb noun pairs of paronyms (clearly differentiated words),
conceptual synonyms and variants. Paronyms arose due to the expansion of stylistic capabilities and the semantic
differentiation of options in connection with the requirements of individual functional
styles. Synonymous pairs (in particular derivative nouns without value and suffix)
preserve the original lexical meaning of the verb, overgrown with new semantic shades
and forming different paradigms of lexical compatibility.