У статті здійснено спробу визначити методологічні засади одного з найактивніших напрямів сучасної науки про мову — лінгвістичної прагматики. Автор уважає, що на роль методології цього напряму досліджень може претендувати екзистенційна феноменологія, тісно пов’язана з герменевтикою та окремими прийомами постструктуралістичного підходу до мови. Важливі ознаки екзистенційної феноменології — інтенціональність, інтерсуб’єктивність, увага до інтуїції дослідника.
The article attempts at defining methodological foundations one of the most active trends in modem linguistic pragmatics. The author claims that existential phenomenology can be regarded as one method of such research because it is closely connected with hermeneutics and some other instruments of post-structural approach to language. Some important features of existential phenomenology are intentionality, intersubjectivity, attention to the researcher’s intuition.