У статті проаналізовано погляди відомого вітчизняного мовознавця XIX ст. О. О. Потебні на походження стійких мовних утворень (паремій, фразеологізмів). На думку вченого, фразеологічні одиниці у своєму розвитку пройшли два шляхи: по-перше, ущільнення мовленнєвої формули, що виникла внаслідок спостережень за відповідними явищами дійсності; по-друге, є результатом компресії байки. Однак, на думку автора статті, важливими для правильного з’ясування розвитку фразеологізму в діахронному аспекті є також жанр писемної пам’ятки, міжстильове вживання, цілісність функціонування, що виявляється насамперед у реченнєвій синтагматиці, «аномальність» лексичних або граматичних форм, не властивих мові того чи того періоду.
The given article focuses on the analysis of the views by O. Potebnia, a well-known linguist of the nineteenth century, in regard of the genesis relating to set language formations (the paroemia and the phraseologism). In the scholar’s opinion, phraseological units have undergone two ways in their development: firstly, such have tightened the speech formulae as the result of watching respective surrounding phenomena, and secondly, such derive from the compressed yam. However, following the author’s standing, in order to properly clarify development of a diachronic phraseologism it is necessary to turn to the genre of the written resource, inter-stylistic usage, the integrity of operation, which first of all may he traced in speech syntagmatic unithood, so called anomaly of lexical and grammatical forms either or both atypical of a language of that time.
