У статті обгрунтовано можливість застосування поняття «парадигма» в медичному дискурсі. Розмежовано вихідні поняття «парадигматичний» та «парадигмальний». Відзначено, що парадигмальність, будучи методологічною основою клінічного дискурсу, виявляє себе й на рівні мовлення. Доведено, що дисциплінарна матриця, яка становить сукупність парадигм і парадигмальних відношень усередині будь-якої наукової дисципліни, структурує модель інституційного дискурсу. Запропоновано типологічну класифікацію мовленнєвих жанрів, що обслуговують сферу інституційного (медичного) дискурсу.
In the article the applicability of concept «paradigms» in the medical discourse is substantiated. It is marked that paradigmal units stipulating paradigmatics of medical discourse can be subdivided into two types: 1) basic paradigms functioning in the common model of anamnesis, and 2) highly specialized patterns related to certain aspects of common paradigms. Based on the concept of disciplinary matrix, which is a set of paradigms and paradigmal relations in some scientific discipline, its leading role in patterning the model of institutional (medical) discourse is stated. It is marked that paradigmatics as a methodological basis of clinical discourse is revealed at a level of speech as well.