У мовному житті сучасної України досить помітною є присутність ознак такого явища, як мова української західної діаспори, виявляючись у впливах як на статус, так і на корпус української «материкової» мови. У цьому знаходить свій вияв, з одного боку, прагнення національно активних кіл діаспори реально впливати на розширення і зміцнення соціальних позицій української мови як державної в Україні і коригувати, відповідно до свого розуміння, розвиток української літературної мови в напрямі посилення її «українськості» (насамперед її дерусифікації—у правописі, термінології, стилістичних нормах), з другого боку, — прагнення широких суспільно-культурних кіл у самій Україні до очищення літературної мови від не властивих їй особливостей (з орієнтуванням, зокрема, й на деякі норми діаспорного варіанта). Ставлення різних суспільно-політичних і культурно-мовних верств українського суспільства до цього явища є неоднозначним і досить диференційованим. Найближчі паралелі з відзначеним аспектом мовної ситуації в Україні демонструє сучасна мовна ситуації в Білорусі.
In the linguistic life of contemporary Ukraine worthy of notice is the evidence of such a phenomenon
as the Ukrainian western diaspora language, it becoming apparent in making its influence on
both the status and corpus of the Ukrainian “metropoly” language. This reveals, on the one hand, the
aspirations of nationally active circles of the diaspora to really influence the promotion of the Ukrainian
language social status and correct, according to their conception, the development of the Ukrainian
literary language toward strengthening its “Ukrainianness” (“Ukrainian identity”) (first of all,
its de-Russification). On the other hand, this phenomenon indicates the aspirations of wide socio-cultural
circles in Ukraine itself to purify the standard language from its extrinsic peculiarities (with focusing
on some standards of the diaspora variant in particular). The influence of the western diaspora
community on language situation in Ukraine is sure to promote the expansion and strengthening of
social positions of Ukrainian as the official language in Ukraine. The influences of the diaspora language
practices determine the revaluation of various aspects of the “metropoly” Ukrainian literary
language standard-stylistic bases, realizing within both the Ukrainian language standard as a whole,
and largely in speaking and writing activities of certain political and cultural circles of contemporary
Ukrainian society. The consequences of those influences more or less apparently reveal themselves
at various strata of language structure (first of all, in vocabulary, particularly in terminology, in
grammar and word building, in stylistic standards). As well as in various projects of reforming the
Ukrainian orthography and in attempts to transfer the diaspora’s orthographical practices to Ukraine,
and especially in elaborating their “own” diaspora-oriented orthographic and orthoepic practices by
various publishing houses, mass media, and even individual authors. The attitude of various
socio-political, linguo-cultural strata of the Ukrainian society toward this phenomenon is ambiguous
and rather differential. The closest parallels to the mentioned aspect of the language situation in
Ukraine there demonstrates the modem language situation in Belarus.
