Статтю присвячено висвітленню теоретико-методологічних засад нового мовознавчого напряму — зіставної лінгвокультурології: визначенню витоків цієї лінгвістичної дисципліни та окресленню епістемологічних проблеми її становлення, а також обґрунтуванню філософсько-методологічних і лінгвометодологічних основ зіставної лінгвокультурології.
The paper is devoted to the coverage of theoretic and methodological principles of a new linguistic direction — contrastive linguoculturology: determination of the sources of this linguistic discipline and pointing out epistemological problems of its formation, as well as substantiation of philosophic-methodological and linguomethodological fundamentals of contrastive linguoculturology.