Стосовно походження назви тиква, яка поширена в різних групах слов’янських мов, у сучасному
мовознавстві сформувалися дві основні версії: 1) псл. *tyky, -w e пояснюється у
зв’язку з гр. σίκος, σίκοος «огірок»; 2) псл. *tyky зводиться до *tykati «штовхати; вдаряти;
встромляти; торкнутися». Перша етимологія набула більшого поширення, але залишається
досить вразливою з формально-фонетичного погляду. Друга переконливіша з формального
боку, але не знайшла надійного семантичного обґрунтування, через що рідше береться до уваги
фахівцями. У статті аргументується автохтонне походження назви тиква у зв’язку з псл.
*tykati, для чого залучаються нові діалектні, ономастичні та культурологічні свідчення з української
та інших слов’янських мов.
Two main versions have been formed in modem Linguistics concerning the origin of the name
тыква / pumpkin which exists in different groups of Slavonic languages: 1) Old Slavonic *tyky,
-bve is explained in accordance with the Greek σίκυς, σίκυος «cucumber»; 2) Old Slavonic *tyky directs
to *tykati «to push; to hit; to poke; to touch». The first etymology is more spread, but is quite unstable
from the formal phonetic view. The second one is more formally than semantically proved,
that is why is taken into account more rarely. The article investigates the autochthon origin of the
name тыква / pumpkin in accordance with the Old Slavonic *tykati. For that new dialect, onomastic
and cultural evidences in Ukrainian and other Slavonic languages are used.