У статті автор розмірковує, яке місце у сучасному світі посідає наука, яка
її роль у прогресі людської цивілізації і чи може будь-яка країна відмовитися від утримання своєї наукової сфери, аналізує в цьому контексті ставлення української держави і українського суспільства до наукових досліджень, розглядає основні тенденції у вітчизняній освітній галузі, порівнюючи їх із загальносвітовими, широкими мазками змальовує перспективи країни, де науки немає чи її знищили, і ця картина, на жаль, дуже нагадує нинішні українські реалії.
The author discusses the place of science in the modern world, its role in the progress of human civilization, contemplates
whether any country can refuse to maintain its scientific sphere, analyzes in this context the attitude of the Ukrainian
state and Ukrainian society to research, considers the main trends in the domestic education sector, comparing them
with global ones, depicts in broad strokes the prospects of a country where science doesn’t exist or has been destroyed,
and this picture, unfortunately, is very reminiscent of current Ukrainian realities.