У статті ставиться за мету простеження процесу формування та кар’єрного зростання
представника радянської каральної інституції - слідчого наркомату внутрішніх справ УРСР
С.С. Брука та висвітлюється корпоративна поведінка співробітників секретно-політичного
відділу НКВС УРСР у добу Великого терору. Під час дослідження автори опиралися на історико-генетичний, історико-порівняльний методи та інструментарій соціальної психології. Висновки. Особова та архівно-кримінальна справа слідчого НКВС Соломона Соломоновича
Брука, а також інші архівні документи радянських органів держбезпеки дозволяють проаналізувати кількісні та якісні характеристики кадрового потенціалу ВЧК-ДПУ-НКВС. З моменту
створення більшовицької таємної поліції існували труднощі підбору в силове відомство осіб,
які мали бодай середню освіту. Поповнення чекістських структур в 1920-1930-ті роки відбувалося за рахунок демобілізованих військовослужбовців, комсомольських та профспілкових активістів, партійно-радянських активістів. На діяльність співробітника радянських органів держбезпеки в 1920-1930-ті роки негативно впливали правовий нігілізм, внутрівідомчі регуляторні
акти, наявність владних повноважень, перевантаження на роботі (стислість термінів, що відводилися на розслідування кримінальної справи), напруженість пов’язана з великими фізичними і психічними навантаженнями. За 17 років Соломон Брук пройшов шлях від непідготовленого
чекіста з числа комсомольських активістів до навченого співробітника секретно-політичного
відділу НКВС УРСР зі спеціалізацією слідчого та фахівця агентурно-оперативних комбінацій. Основою слідчої діяльності капітана держбезпеки С. Брука, залученого до масових каральних акцій радянської влади (справа «СВУ», «Весна», «Українська військова організація»,
«Польська військова організація»,Справа Об'єднаного троцькістсько-націоналістичного блоку
(бойової організації) в Україні), було не поєднання права та моралі, а провокаційна робота з
агентурою, адміністративно-управлінська поведінка з перевищенням службового становища, шантаж, участь в розправі над засудженими.
The article traces the process of formation and career growth of the Soviet punitive institution representative
– the Investigative People's Commissariat of Internal Affairs of the USSR S.S.Bruk. It also highlights
the corporate behavior of employees of the NKVD secret political department in the days of the
Great Terror. During the study, the authors relied on historical-genetic, historical-comparative methods
and social psychology methodological tools.
Conclusions. The personal and archival-criminal case of the NKVD investigator Solomon
SolomonovichBruk, as well as other archival documents of the Soviet state security bodies allow to analyze
the quantitative and qualitative characteristics of the personnel potential of the Cheka-DPU-NKVD. Since
the creation of the Soviet secret police, there have been difficulties in recruiting people with at least secondary
education to this organization. Replenishment of Chekist structures in the 1920-ies and 1930-ies
took place at the expense of demobilized servicemen, Komsomol and trade union activists, and party-Soviet
activists. The activities of an employee of the Soviet state security agencies in the 1920-ies and 1930-ies
were negatively affected by legal nihilism, internal regulatory acts, and difficult responsibilities; overload
at work (brevity of the time allotted for the investigation of a criminal case), tension that is associated with
great physical and mental strain. For 17 years, Solomon Brukmade a career from an untrained KGB member
as a Komsomol activist to a trained officer of the secret political department of the NKVD of the USSR with
a specialization in investigation and specialist in intelligence and operational combinations. The basis of
the investigative activity of the State Security Captain S. Bruk, who was involved in mass punitive actions
of the Soviet government (case «IED», «Spring», «Ukrainian military organization», «Polish military organization
», case of the United Trotskyist-nationalist bloc (combat organization) in Ukraine), was not a
combination of law and morality, but the provocative work with the agents, excess of official positionadministrative
and managerial responsibilities, blackmail, participation in the massacre of convicts.
