Мета статті – реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості
чорносотенного руху в Україні на початку ХХ ст. та у часи Першої світової війни. Методологія
дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковизні, об’єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітично-септичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. Наукова новизна. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано специфіку чорносотенного руху в Україні
наприкінці ХІХ ст. та у перші десятиліття ХХ ст. Результати дослідження. Проблематика
чорносотенного руху у Російській імперії на початку ХХ ст., попри всю її складність і суперечливість, досить успішно досліджується російськими, українськими, єврейськими та іншими істориками і публіцистами вже понад століття. Істотно вивчена історія виникнення і становленнячорносотенних партій і організацій, їх чисельність та соціальний склад в Україні і загалом в
імперії. Проаналізовано різні течії у чорносотенстві – від поміркових до екстремістських, хід
єврейських погромів та причини антисемітизму. Менше уваги дослідники приділили зв’язкам чорносотенців та їхніх верховодів з російським монархізмом, з широкою селянською масою та ієрархами Російської православної церкви. Ще слабкіше висвітлена думська тактика чорносотенців, їх ставлення до царського маніфесту 17 жовтня 1905 р. і проблеми конституціоналізму після обнародування останнього. Серйозною прогалиною у вітчизняній історіографії залишається
діяльність чорносотенців у роки Першої світової війни. Перспективи подальших студіювань.
Наголошено на значному потенціалі матеріалів названої проблематики в дослідженні феномену
чорносотенства, що й донині зберігає свою «виняткову злободенність», особливо в контексті сучасних українсько-російських відносин.
The purpose of the article is to reconstruct and analyze the main stages and features of the
Black Hundred movement in Ukraine in the early twentieth century. and during the First World War. The research
methodology is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity. Comparative-historical,
analytical-septic methods, methods of scientific criticism of sources, interdisciplinary approach are
used. Scientific novelty. On the basis of the processed sources, a significant part of which is first introduced
into scientific circulation, the specifics of the Black Hundred movement in Ukraine at the end of the XIX century
are characterized. and in the first decades of the twentieth century. Results of the research. The issue
of the Black Hundred movement in the Russian Empire in the early twentieth century, despite all its complexity
and contradictions, has been quite successfully studied by Russian, Ukrainian, Jewish and other historians
and publicists for over a century. The history of the origin and formation of the Black Hundred parties and
organizations, their number and social composition in Ukraine and in the empire in general has been significantly
studied. Various currents in the Black Hundred were analyzed - from moderate to extremist, the
course of the Jewish pogroms and the causes of anti-Semitism. Researchers have paid less attention to the
ties of the Black Hundreds and their leaders with Russian monarchism, the broad peasantry, and the hierarchs
of the Russian Orthodox Church. The Duma tactics of the Black Hundreds, their attitude to the tsarist manifesto
of October 17, 1905, and the problems of constitutionalism after its promulgation were even less well
covered. The activity of the Black Hundreds during the First World War remains a serious gap in the national
historiography. Prospects for further studies. The significant potential of the materials of the mentioned issues
in the study of the phenomenon of the Black Hundred is emphasized, which still retains its "exceptional
topicality", especially in the context of modern Ukrainian-Russian relations.