Метою статті є висвітлення особливостей металопластики Чернігова другої половини
ХVІІ – початку ХVІІІ ст., її розвитку у взаємозв’язках із іншими видами мистецтва. Методологія
дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму, які надають можливість всебічного вивчення художньої обробки металів зазначеного періоду. Наукова новизна роботи визначається постановкою і розробленням теми, яка досі не розглядалась. Зроблена перша спроба комплексного вивчення цієї проблеми. Висновки. Окреслено коло пам’яток, які найкраще представляють досягнення художньої обробки металів того часу. Художнє
лиття представляють орнаментовані дзвони й гармати, а також каламарі, посуд, освітлювальні
прилади. Твори ковалів вдало доповнювали споруди. З’ясовано, що окуття дверей до ризниці чернігівського Троїцького собору близьке за композицією до килимів та вишиваних скатертин. З огляду
на відсутність творів, виготовлених у Чернігові, було прийнято рішення залучити до розгляду роботи, замовлені майстрам інших міст і країн мешканцями Чернігова чи людьми, пов’язаними з містом. Здійснено поділ творів на групи за місцем створення. Звернуто увагу на роботу золотарів за
ескізами (проєктами) художників. Саме в ескізах закладалась композиція, характерні деталі та
стильові своєрідності. Зроблено висновок про належність авторства ескізів царських воріт іконостасу Борисоглібського собору 1702 р. та шати кіоту чудотворної ікони «Іллінської Богоматері»
1695 р. художникам і граверам І. Щирському та Л. Крщоновичу. Замовниками виступали гетьман
І. Мазепа, чернігівські полковники Я. Лизогуб і П. Полуботок, генеральний обозний В. Дунін-Борковський, писар і суддя К. Мокрієвич, чернігівський архієпископ А. Стаховський, чернігівський міщанин
Власій Н. Виконували твори майстри з України, Аугсбурга, Нюрнберга, Кенігсберга, Вроцлава,
Гданська, Москви. У металопластиці Чернігова зазначеного періоду яскраво виявились риси бароко.
The purpose of the article is to highlight the features of metal sculpture in Chernihiv in the second
half of the seventeenth and early eighteenth centuries, its development in relation to other arts. The research
methodology is based on a systematic approach, on the general scientific principles of objectivity
and historicism, which provide an opportunity to comprehensive study of the artistic processing of metals
of this period. The scientific novelty of the work is determined by the formulation and development of a
topic that has not yet been considered. The first attempt to comprehensively study this problem. Conclusions.
The range of monuments that best representing the achievements of artistic processing of metals of
that time is outlined. Artistic casting is represented by ornamented bells and guns, as well as inkwells,
utensils, lighting fixtures. The works of blacksmiths successfully complemented the buildings. It was found
that the envelope of the door to the sacristy of the Chernihiv Trinity Cathedral is similar in composition to
carpets and embroidered tablecloths. The absence of works made in Chernihiv has been established. Therefore,
it was decided to involve in consideration works ordered by masters of other cities and countries by
residents of Chernihiv or people associated with the city. The works were divided into groups according to
the place of creation. Attention is paid to the work of goldsmiths on the sketches (projects) of artists. It was
in the sketches that the composition, characteristic details and stylistic peculiarities were laid down. The
customers were Hetman I. Mazepa, Chernihiv colonels J. Lyzohub and P. Polubotok, general convoy
V. Dunyn-Borkovsky, clerk and judge Karpo Mokrievych, Chernihiv archbishop Anthony Stakhovsky, Chernihiv
burgher Vlasiy N. Performed works were made by craftsmen from Ukraine, Koenigsberg, Ausburg,
Nurnberg, Wroclaw, Gdansk, Moscow. Baroque features were clearly manifested in the metal sculpture of
Chernihiv of this period.
