У фокусі уваги автора – міжособистісні відносини Пантелеймона
Куліша (1819–1897) та Михайла Юзефовича (1802–1889). Залучення
матеріалів про розвиток освіти кінця 1830-х – 1840-х рр., аналіз епістолярної спадщини, листування третіх осіб та виявлення раніше
непомічених деталей дозволило з’ясувати особливості їхнього спілкування. Завдяки цьому вдалося дещо по-іншому поглянути на П. Куліша: як людину зі своїми слабкостями, прагненням до самореалізації та
матеріального добробуту, мінливим ставленням до оточуючих.
Показано, що у різні періоди відносини двох діячів набували абсолютно
протилежного характеру: від поваги і дружби – до образ та ворожості. Саме підтримка М. Юзефовича уможливила успішний розвиток вчительської кар’єри П. Куліша у 1841–1845 рр., появу його
більшості праць того і пізнішого часу та знайомство з низкою авторитетних діячів і впливових чиновників. Тоді між ними склалися приязні взаємини, які проявлялися у турботі про стан здоров’я, сприянні у
реалізації книг та їх розповсюдженні серед бібліотек закладів освіти,
купівлі фарб і пензлів, пересиланні та розміні грошей, пошуку додаткових заробітків та ін. При цьому Пантелеймон Куліш постійно
клопотав про підтримку своїх друзів і знайомих: Євгена Малавського,
Івана Красковського, Івана Хільчевського, Петра Чуйкевича, Василя
Білозерського, Федора Бодянського, Петра Соханського, Опанаса Марковича. Подальша історія відносин зафіксувала, як мінімум, три перерви у їхньому спілкуванні: після подій 1847, 1863 та 1876 рр. І кожного разу,
зіткнувшись із труднощами, зокрема, перешкодами у видавничій діяльності, П. Куліш першим ініціював відновлення спілкування з М. Юзефовичем. Лише у 1876 р. рішуча відмова останнього допомогти у надцятий раз спричинила остаточний розрив. Тож у пізніх творах
письменника ми зустрічаємо переважно критичні та образливі висловлювання на адресу свого колишнього покровителя. Висловлено
припущення, що багато подробиць відносин між цими двома діячами
залишаються невідомими, а визначальними факторами зміни ставлення П. Куліша до М. Юзефовича були життєві перипетії, суспільно-політичні зміни та близьке оточення. Окремо констатовано, що результати дослідження жодним чином не піддають сумніву вагомий
внесок П. Куліша у розвиток української науки та культури ХІХ ст.
The focus of the author is the interpersonal relations of Panteleimon
Kulish (1819–1897) and Mykhailo Yuzefovych (1802–1889). Information on
the development of education of the late 1830's – 1840's, the textual
analysis of the correspondence, third-persons correspondence and subtle
details have allowed to clarify the peculiarities of their communication. We
succeeded in a new look at P. Kulish: as a person with weaknesses, the
desire for self-realization and material welfare, changing attitudes towards
others. During the long period the relations between the leaders had
different character: from respect and friendship to resentment and hostility.
In 1841–1845 years support M. Yuzefovych allowed P. Kulish to successfully
develop a teacher's career, print most books, get acquainted with
many authoritative persons. There have been very close relations between
them, which covered many personal issues: health care, book promotion,
distribution to educational libraries, purchase of paints and brushes,
forwarding and place of money, search for additional earnings, etc.
Panteleimon Kulish was constantly asking for support of his friends and
acquaintances. Among them are: Yevhen Malavskyi, Ivan Kraskovskyi, Ivan
Khilchevskyi, Petro Chuikevych, Vasyl Bilozerskyi, Fedir Bodianskyi, Petro
Sokhanskyi, Opanas Markovych.
At least three times they stopped communicating: After 1847, 1863 and
1876 years. Each time P. Kulish was the initiator of the renew of relations.
With the help of M. Yuzefovych he planned to solve problems in publishing.
After 1876, they finally ceased communicating. In the late works of
P. Kulish, we meet critical and offensive statements to the former patron of
M. Yuzefovych. Assume that many details of the relationship between the
two leaders remain unknown. Determining factors change attitude P. Kulish
to M. Yuzefovich were personal factors, socio-political changes and close
environment. It is stated that the results of the study do not deny the
outstanding nature of P. Kulish's personality, his great contribution to the
development of Ukrainian science and culture of the 19th century.
