У статті аналізуються особливості українського національного
руху ХІХ ст. у світлі діяльності його провідних діячів – П. Куліша та
М. Костомарова. Мета дослідження полягає у висвітленні полівекторності явища, без якого неможливо уявити історичний розвиток
України ХІХ ст. П. Куліш і М. Костомаров – найяскравіші представники українофільства і два його полюси. Встановлено, що замолоду їх
згуртував спільний інтерес до історії, мови, звичаїв, духовного світу,
внутрішніх переживань, мрій українського народу. М. Костомаров і
П. Куліш були членами Кирило-Мефодіївського братства, пройшли
через арешт, Петропавлівську фортецю, заслання, переживали особисті драми, але ідеалам не зрадили. По-різному вони прокладали шлях
у науку, визначали творчі пріоритети, формували соціокультурне
оточення, однак перебували в одній інтелектуальній україноцентричній площині. У статті висвітлюються стосунки вчених на різних
етапах творчого шляху. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті ряду чинників, що впливали на формування їх наукового
світогляду та взаємовідносини (походження, виховання, освіта, характер, оточення), а також актуалізації впливу приватного життя
вчених як фактору, що мав безпосередній вплив на їх творчість і
громадянську позицію. Хронологічні межі дослідження – 40–60-ті рр.
ХІХ ст. Методологія дослідження базується на хронологічному, порівняльному, аналітичному-синтетичному, історико-генетичному та
біографічному методах. Обстоюється думка, що українофільський
рух ХІХ ст. в особах П. Куліша та М. Костомарова отримав ідейний заряд на тривалий період національно-визвольних змагань.
The article analyzes the features of the Ukrainian national movement of
the XIX c. in the light of the activities of its leading figures – P. Kulish and
M. Kostomarov. The purpose of the study is to highlight the polyvector
phenomenon, without which it is impossible to imagine the historical
development of Ukraine in the XIX c. P. Kulish and M. Kostomarov are the
brightest representatives of Ukrainophilism and its two poles. It is established
that in their youth they were united by a common interest in the
history, language, customs, spiritual world, inner experiences, dreams of
the Ukrainian people. M. Kostomarov and P. Kulish were members of the
Cyril and Methodius Brotherhood, went through arrest, Peter and Paul
Fortress, exile, experienced personal dramas, but did not betray the ideals.
In different ways, they paved the way for science, determined creative
priorities, formed a socio-cultural environment, but were in the same
intellectual Ukraine-centric plane. The article analyzes the relationship of
scientists at different stages of the creative path. The scientific novelty of the
study is to reveal a number of factors that influenced the formation of their
scientific worldview and relationships (origin, upbringing, education,
character, environment), as well as the actualization of the private life of
scientists as a factor that had a direct impact on their creativity and civic
position. Chronological boundaries of the study – 40–60's of the XIX c. The
research methodology is based on chronological, comparative, analyticalsynthetic,
historical-genetic and biographical methods. It is argued that the
Ukrainophile movement of the nineteenth century. in the persons of
P. Kulish and M. Kostomarov received an ideological charge for a long
period of national liberation struggles.
