У статті детально проаналізовано матеріали справи архімандрита
Лаври св. Афанасія Афонського Косми, що розглядалася Київською духовною консисторією та Св. Синодом у середині XVIII ст. 29 листопада 1749 р. архімандрит
Косма отримав дозвіл впродовж року збирати милостиню на теренах Київської митрополії; в ході збору пожертв самоправно роздавав часточки „Животворного Древа”.
Досліджено низку організаційно-процедурних питань збору милостині, особливості функціонування системи управління Київською митрополією, вплив синодальних указів на внутрішнє життя Церкви, та ін. Розглянуто один з шляхів поширення реліквій, їх сприйняття та побутування в соціумі. Простежено конфлікт
синодальних указів та парафіяльних реалій у сфері побутування реліквій. Спостереження над сприйняттям вчинків архімандрита Косми дозволили побачити тогочасні поведінкові моделі соціуму на різних його рівнях; повніше представити присутність греків на теренах Гетьманщини в тому числі і в релігійній сфері.
Представлено певні уявлення Афону про українські землі. Через студіювання вкладів
та вкладників Великої лаври розглянуто ранньомодерну спільноту Гетьманщини як носіїв певної релігійної культури. Наголошено на потребі подальших студій складних взаємостосунків „святиня/реліквія – віруючий” в Київській митрополії XVIII ст.
The materials on the case of Cosmas, Archimandrite of the Lavra of Athanasios
which have been the subject of considerable attention of the Kyiv Spiritual Consistory
and Most Holy Synod in the middle of the XVIII century are analyzed in the article.
On November 29, 1749, Archimandrite Cosmas received permission to seek alms for a
period of a year in the Kyiv Metropolitanate; during alms collection he improperly distributed
pieces of the Holy Cross. A number of organizational matters and practice of almsgiving of seeking alms, peculiarities
of the functioning of the Kyiv Metropolitanate administrative system and the
influence of synodal decrees on the inner life of the church were investigated. One of
the ways of distributing the relics, their perceptions and existence in society are considered.
The conflict between synodal decrees and reality of local parishes in the context
of relics’ existence is traced. Observing the perception of the actions of Archimandrite
Cosmas enable us to understand the contemporary models of behaviour in a social contex
at different levels; to better reflect the presence of the Greek community in the territory
of the Hetmanate, including religious activity. The early modern Hetmanate as a bearer
of a particular religious culture was considered through the study of deposits and depositors
of the Mount Athos. This article highlighted the need to better understand the complex
interrelationships between notions of holy relics and believers in the Kyivan Metropolitanate of the XVIII century.