У статті досліджується планування, підготовка та проведення спільної саботажно-диверсійної операції Угорщини та Польщі проти Підкарпатської Русі (Карпатської України) восени 1938 — на початку 1939 рр. Тактика дестабілізації двох держав на території краю розглядається крізь призму сучасного концепту «гібридної війни». Попри великі сподівання Варшави та Будапешта, у період автономії в Карпатській Україні так і не вибухнуло проугорське повстання, яке мало стати приводом для введення угорських військ та анексії краю Угорщиною.
The article examines the planning, preparation and execution of the joint sabotage and diversion operation by Hungary and Poland against Podkarpatska Rus (Carpatho-Ukraine) in autumn 1938 — early 1939. The destabilization tactics employed by the two countries in the region is being examined through the prism of the modern concept of “hybrid warfare”. Despite high expectations on the side of Warsaw and Budapest, no pro-Hungarian uprising in Carpatho-Ukraine during its autonomy period broke out, which was supposed to create the pretext for Hungary to send its troops and annex the region.