Мета статті – висвітлити обставини організації та проведення етнографічних експедицій Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею (із
1979 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник)
у села Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей у 60–80-х рр. ХХ ст.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджені й детально описані в
хронологічній послідовності експедиції музею в окреслений регіон. Для розв’язання
цієї проблеми залучені книги наказів, обліково-фондова документація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Методи дослідження дібрано відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого
аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання системного методу дозволило всебічно дослідити історію проведення етнографічних експедицій у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області. Приділено увагу
передісторії зазначених експедицій. Аналізуються тематика, склад учасників і
результати експедицій. Зауважено, що основним завданням цих експедицій було
виявлення пам’яток народної архітектури для Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини, а також збір предметів музейного значення
для комплектування етнографічних колекцій. Їх результатом стала музеєфікація трьох пам’яток: вітряного млина із с. Крисиного Богодухівського р-ну Харківської обл., вітряного млина із с. Довжика Липоводолинського р-ну Сумської обл. та водяного млина із с. Гамаліївки Шосткинського р-ну Сумської обл.
Зроблено висновок про високу результативність експедиційної діяльності музею у цьому напрямку.
The article objective is to cover the circumstances of organizing and conducting
ethnographic expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic Museum (since
1979 – Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic and Cultural Reserve) to the villages of
Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent. The scientific
novelty is that for the first time the museum expeditions to mentioned area are studied
and thoroughly described chronologically. To address this issue, the order books,
accounting & fund documentation of the National Historic and Ethnographic Reserve
“Pereyaslav” are used. The research methodology is chosen in accordance with
its objective. The methods of source study analysis contributed to systematization of
primary information, while using systematic method promoted a comprehensive study
of history of ethnographic expeditions in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions.
Attention is paid to their background; the subject, participants and results are also
analysed. It is noted the expeditions principal task was to identify showplaces of folk
architecture for the Museum of Folk Architecture and Life of Middle Dnieper, as well
as to collect items of museum importance for ethnographic collections acquisition. The
expeditions resulted in museification of three monuments: the windmill from Krysyne
village of Bohodukhiv district of Kharkiv Region, the windmill from Dovzhyk village of
Lypova Dolyna district of Sumy Region, and the watermill from Hamaliivka village of
Shostka district of Sumy Region. The conclusion suggests high efficiency of the
museum expedition activity in this sphere.