У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччини потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них загинула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуатації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни
зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських військовополонених перебуває, певною мірою, на периферії історичних досліджень
Другої світової війни. Перші наукові монографії з’явилися на Заході лише наприкінці 1970-х років, а на пострадянському просторі – у 1990-х роках. Система військового полону Вермахту на окупованій нацистами території України до цього часу залишається
білою плямою у наукових дослідженнях. Причиною такої ситуації
є загальний стан джерел. Майже вся документація таборів, розташованих поза територією Райху, була знищена ще під час війни. У цьому контексті найбільш перспективним напрямком досліджень теми радянських військовополонених в Україні є вивчення
історії окремих таборів і робочих команд, індивідуальних біографій колишніх полонених червоноармійців. У статті на прикладі
матеріалів, зібраних під час створення експозиції музею «Родинна пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про табори для радянських військовополонених у Глухові, Конотопі, Новгороді-Сіверському та Хуторі-Михайлівському.
During World War II, more than 5 million Red Army soldiers were taken prisoner
by Nazi Germany. Half of them were died of starvation and disease. The survivors
were exploited for the benefit of the Third Reich’s military economy, and
were repressed by the Soviet Union after the war. The topic of Soviet prisoners of
war is to some extent on the periphery of historical research of World War II. The
first scientific monographs appeared in the West only in the late 1970s, and in the
post-Soviet space in the 1990s. The Wehrmacht system of captivity in Nazi-occupied
Ukraine still remains a blind spot in scientific research. The reason for this
situation is the general condition of the sources. Almost all the documentation of
the camps for soviet prisoners located outside the territory of the Reich was destroyed
during the war. In this context, the most promising area of research on
the topic of Soviet prisoners of war in Ukraine is the study of the history of separate
camps and work teams, biographies of former prisoners of the Red Army.
The article uses the example of materials collected during the creation of the exposition
of the Museum of Family Memory in Shostka, presents little-known facts
about the camps for Soviet prisoners of war in Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siverskyi
and Khutor-Mykhailovskyi.
