dc.contributor.author |
Вишневський, О.С. |
|
dc.date.accessioned |
2021-10-19T16:42:43Z |
|
dc.date.available |
2021-10-19T16:42:43Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Цифрова платформізація стратегічного управління економікою України / О.С. Вишневський // Економіка промисловості. — 2021. — № 3 (95). — С. 5–24. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
1562-109Х |
|
dc.identifier.other |
DOI: doi.org/10.15407/econindustry2021.03.005 |
|
dc.identifier.other |
JEL: E14, L86, O20, O43 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180807 |
|
dc.description.abstract |
У статті обґрунтовано роль та можливості національної цифрової платформи стратегування в інституалізації процесу стратегічного управління в Україні.Організаційно-структурна логіка дослідження базується на сходженні від абстрактного (цифрова економіка як безальтернативний цільовий образ майбутнього та стратегічне управління як універсальний інструмент організації економічної діяльності) до конкретного (стан цифровізації та стратегічного управління в Україні), а також на діалектичній тріаді (теза, антитеза, синтез).Як тезу наведено позитивний аналіз й обґрунтовано історичну обумовленість (детермінованість) цифровізації економіки, її локальну ефективність на підприємницькому рівні, а також фундаментальну роль цілепокладання та стратегування з позицій економічної теорії.На етапі антитези виявлено шість протиріч: 1) між історично обумовленим характером цифрової платформізації в межах економічних законів та сучасним базисом цифровізації у вигляді кредитної експансії; 2) між ефективністю цифровізації на мікрорівні та відсутністю позитивного впливу на соціально-економічний розвиток на національному рівні; 3) між слабкою, але зростаючою, платформною економікою України та домінуванням вертикальної інтеграції вітчизняного бізнесу у традиційних сферах, які обумовлюють існування порядків обмеженого доступу та екстрактивних інститутів; 4) між цифровізацією «державного сектору», з одного боку, та секторів бізнесу та споживачів (домогосподарств) - з іншого; 5) між теоретично обґрунтованою моделлю процесу стратегування та його існуючим станом в Україні; 6) між вищим рівнем цифровізації об’єкта управління та переважно доцифровим рівнем суб’єкта управління.На етапі синтезу обґрунтовано потенціал часткового зняття цих протиріч через удосконалення процесу стратегування розвитку економіки України та його інституалізації з використанням національної цифрової платформи стратегування. Аргументовано вимоги до архітектури національної цифрової платформи стратегування, визначено її блоки, ключових користувачів та їх ролі. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
В статье обоснована роль и возможности национальной цифровой платформы стратегирования в институциализации процесса стратегического управления в Украине.Организационно-структурная логика исследования базируется на восхождении от абстрактного (цифровая экономика как безальтернативный целевой образ будущего и стратегическое управление как универсальный инструмент организации экономической деятельности) к конкретному (состояние цифровизации и стратегического управления в Украине), а также на диалектической триаде (тезис, антитезис, синтез).В качестве тезиса представлен положительный анализ и обоснована историческая обусловленность (детерминированность) цифровизации экономики, ее локальнаяэффективность на предпринимательском уровне, а также фундаментальная роль целеполагания и стратегирования с позиций экономической теории.На этапе антитезиса выявлены шесть противоречий: 1) между исторически обусловленным характером цифровой платформизации в рамках экономических законов и современным базисом цифровизации в виде кредитной экспансии; 2) между эффективностью цифровизации на микроуровне и отсутствием её положительного влияния на социально-экономическое развитие на национальном уровне; 3) между слабой, но растущей, платформенной экономикой Украины и доминированием вертикальной интеграции отечественного бизнеса в традиционных сферах, которые обусловливают существование порядков ограниченного доступа и экстрактивных институтов; 4) между цифровизацией «государственного сектора», с одной стороны, и секторов бизнеса и потребителей (домохозяйств) - с другой; 5)между теоретически обоснованной моделью процесса стратегирования и его существующим положением в Украине; 6) между более высоким уровнем цифровизации объекта управления и преимущественно доцифровым уровнем субъекта управления.На этапе синтеза обоснован потенциал частичного снятия этих противоречий путем усовершенствования процесса стратегирования развития экономики Украины и его институциализации с использованием национальной цифровой платформы стратегирования. Аргументированы требования к архитектуре национальной цифровой платформы стратегирования, определены ее блоки, ключевые пользователи и их роли. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The aim of the study is to substantiate the role and capabilities of the national digital strategy platform in the institutionalization of the strategic management process in Ukraine.The organizational and structural logic of the study is based on the ascent from the abstract (digital economy as an uncontested target image of the future and strategic management as a universal tool for organizing economic activity) to the concrete (the state of digitalization and strategic management in Ukraine), as well as on the dialectical triad (thesis, antithesis, synthesis).As a thesis, a positive analysis is given and the historical conditionality (determinism) of the digitalization of the economy is substantiated. It shows its local efficiency at the entrepreneurial level, as well as the fundamental role of goal-setting and strategizing from the standpoint of economic theory.At the stage of antithesis, a number of contradictions were revealed: 1) between the historically conditioned nature of digital platformization within the framework of economic laws and the modern basis of digitalization in the form of credit expansion; 2) between the effectiveness of digitalization at the micro level and the absence of its positive impact onsocial and economic development at the national level; 3) between the weak, but growing, platform economy of Ukraine and the dominance of vertical integration of national business in traditional spheres, which lead to the existence of orders of limited access and extractive institutions; 4) between the digitalization of the “public sector”, on the one hand, and the business and consumer (household) sectors, on the other; 5) between a theoretically grounded model of the strategizing process and its current position in Ukraine; 6) between a higher level of digitalization of the control object and the predominantly pre-digital level of the control subject.At the stage of synthesis, the potential of partial removal of these contradictions by improving the process of strategizing the development of the Ukrainian economy and its institutionalization using the national digital platform of strategizing is justified. The requirements for the architecture of the national digital strategy platform are substantiated, its blocks, key users and their roles are determined. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Економіка промисловості |
|
dc.subject |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
uk_UA |
dc.title |
Цифрова платформізація стратегічного управління економікою України |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Цифровая платформизация стратегического управления экономикой Украины |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Digital platformization of strategic management of Ukrainian economy |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
338.2:004(477) |
|