На состояние и развитие социально-экономических систем разных уровней влияет ценностно-мотивационный портрет населения. Он формируется под воздействием разных факторов. Внешние факторы (культура, образование, политика и т.п.) создают особые черты разных поколений, влияя на специфику их поведенческих моделей. Сегодня в обществе в очередной раз происходит смена поколений. Самой многочисленной группой в мире стало так называемое «цифровое поколение», которое во многом отличается от предыдущих. Выделены и систематизированы основные характеристики нового поколения (ценностные, социально-поведенческие, когнитивные), отличия в их ценностном отношении к нарушению норм права и морали в экономике, к работе (по критериям социальной ответственности и баланса между работой и личным временем) по сравнению со старшими поколениями. Сделаны предположения о том, какие модели поведения в социально-экономическом пространстве можно ожидать от представителей цифрового поколения, а также какие риски и угрозы для социально-экономи¬чес¬ких систем разных уровней могут возникнуть в связи с этим. Установлено, что молодое поколение более склонно к нарушению норм морали и права в социально-экономических отношениях, менее мотивированно в работе к социальной ответственности и сконцентрировано на материальной выгоде, соблюдении собственных интересов и комфорте. Изменение портрета нового поколения является не случайным явлением, а функцией деградации культуры, воспитания, образования. Модели экономического поведения нового поколения будут сильно отличаться от ранее существующих, что может привнести существенные риски в социально-экономическое развитие государств в целом и отраслей, предприятий в частности. Системные изменения необходимы в государственной национальной доктрине, социально-экономической политике, моделях и системе образования с целью формирования и развития каждого человека как личности и профессионала.
На стан і розвиток соціально-економічних систем різних рівнів впливає ціннісно-мотиваційний портрет населення. Він формується під дією різних чинників. Зовнішні чинники (культура, освіта, політика та ін.) створюють особливі риси різних поколінь, впливаючи на специфіку їх поведінкових моделей. Сьогодні в суспільстві в черговий раз відбувається зміна поколінь. Найчисельнішою групою в світі стало так зване «цифрове покоління», яке багато в чому відрізняється від попередніх. Визначено та систематизовано основні характеристики нового покоління (ціннісні, соціально-поведінкові, когнітивні), відмінності в їх ставленні до порушення норм права і моралі в економіці, ставленні до роботи (за критеріями соціальної відповідальності та балансу між роботою й особистим часом) порівняно зі старшими поколіннями. Зроблено припущення про те, яких моделей поведінки в соціально-економічному просторі можна очікувати від представників цифрового покоління, а також які ризики та загрози для соціально-економічних систем різних рівнів можуть виникнути у зв'язку з цим. Встановлено, що молоде покоління є більш схильним до порушення норм моралі та права в соціально-економічних відносинах, менш мотивованим у роботі до соціальної відповідальності та сконцентроване на матеріальній вигоді, дотриманні власних інтересів і комфорті. Зміна портрета нового покоління є не випадковим явищем, а функцією деградації культури, виховання, освіти. Моделі економічної поведінки нового покоління значною мірою відрізнятимуться від колишніх, що може при¬внести суттєві ризики в соціально-економічний розвиток держави загалом і галузей і підприємств зокрема. Системні зміни необхідні в державній національній доктрині та соціально-економічній політиці, моделях і системі освіти з метою формування й розвитку кожної людини як особистості та професіонала.
The state and development of socio-economic systems of different levels is influenced by the value-motivational portrait of the population. It is formed under the influence of various factors. External factors (culture, education, politics, etc.) form the special features of different generations, influencing the specifics of their behavioral models. Now a generational change is taking place in society once again. The largest group in the world is the so-called “digital generation”, which differs in many ways from previous generations. The publication highlights and systematizes the main characteristics of the new generation (value, socio-behavioral, cognitive). Also, differences were revealed in their value attitude towards violation of the norms of law and morality in the economy, and their attitude towards work (according to the criteria of social responsibility and balance between work and personal time) in comparison with older generations. Based on this, assumptions were made about what models of behavior in the socio-economic space can be expected from representatives of the digital generation. And also, what risks and threats to socio-economic systems of different levels may arise in connection with this. It was found that the younger generation is more prone to violating the norms of morality and law in socio-economic relations, less motivated in work towards social responsibility, service, and is focused on material gain, respect for their own interests and comfort. The change in the portrait of the new generation is not a random phenomenon, but a function of the degradation of culture, upbringing, education. It is also influenced by the increasing lifetime in the digital space. The models of economic behavior of the new generation will be very different from the previously existing ones, which can bring significant risks to the socio-economic development of national states, individual industries and enterprises. Systemic changes are necessary: in the state national doctrine; in the social and economic policy of the state; in the models and system of education, with the aim of forming and developing each person as a person and a professional.
