Koshland’s four-point location model is applied to consider some enzymatic reactions of deracemization. The sequential
model is a theory describing the cooperativity of protein subunits. It postulates that the conformation of the
protein changes with each binding of a ligand, thus sequentially changing its affinity to ligands at adjacent binding
sites. When the substrate binds to the active site of one subunit of the enzyme, the remaining subunits are activated.
The possibility of the alternative binding of both substrates and products of the enzymatic reaction can be assessed
on the basis of the known data on the structure of all four substituents at the chiral atom and their correspondence
to the ligand specificity of the corresponding subsets of the enzyme. The made theoretical conclusions were tested by
the example of the enzymatic deracemization of some hydroxyphosphonic acids. The replacement of ethoxyl groups
at the phosphorus atom by isopropoxy groups and an increase in the volume of the substituent led to a significant
increase in the enantiomeric excess of the hydrolysis product of hydroxyphosphonate. Hence, the conclusion is drawn
that the key criterion for the efficient or inefficient passage of the reaction is the ratio of the sizes and the degree of
hydrophobicity of the corresponding substituents at the asymmetric reaction center.
Чотириточкова локаційна модель Кошланда застосована для розгляду деяких ферментативних реакцій
дерацемізації. Послідовна модель — це теорія, яка описує кооперативність білкових субодиниць. Вона постулює, що конформація білка змінюється з кожним зв’язуванням ліганду, таким чином послідовно змінюючи його спорідненість до ліганду в сусідніх сайтах зв’язування. Коли субстрат зв’язується з активним центром однієї субодиниці ферменту, інші субодиниці активуються. Можливість альтернативного
зв’язування як субстрату, так і продукту ферментативної реакції може бути оцінена на основі відомих даних про структуру всіх чотирьох замісників хірального атома та їх відповідності лігандній специфічності
відповідних секторів ферменту. Зроблені теоретичні висновки перевірені на прикладі ферментативної дерацемізації деяких гідроксифосфонових кислот. У результаті заміни етоксильних груп в атомі фосфору на
ізопропоксильні і збільшення обсягу замісника істотно збільшився енантіомерний надлишок продукту
гідролізу гідроксифосфонату. Звідси зроблений висновок, що ключовим критерієм ефективного або неефективного проходження реакції є співвідношення розмірів і ступеня гідрофобності відповідних замісників у асиметричному реакційному центрі.
